Буває так, що верховний вождь не справляється із обов'язками головного начальника, і замість нього державою править сноровитіший близький родич, як було в умовах української “розвинутої” демократії, коли папу-зека на посту президента підміняв його старший син Саша-стоматолог.

У північіній Кореї сталося так, що династична Трудова партія, на яку дуже схожа Партія регіонів, опинилася без вождя, який відчалив у кращі світи, і на його місці опинився улюблений син Ин, якому, одначе, було лише 27 років, коли він воззнісся на термоядерний, враз спорожнілий  трон.

У нас би у такім разі забили у фанфари єврооптимісти – ура, нове обличчя! Але у Пхеньяні євроаптимістів нема, як і навіть азійських оптимістів, і там відчули побоювання, чи зуміє випускник елітної швейцарської школи і син вождя в одній особі осилити службові обов'язки глави держави, включно із оперуванням ядерною кнопкою, яка може у невмілих руках спопелити усю планету.

Тому у північній Кореї не піддалися чарам магії про нові обличчя, і приставили до тінейджера вуйка — рідного брата усопшого вождя.

Читайте також: The Washington Post: Южнокорейская газета попросила экспертов присмотреться к обуви Ким Чен Ына

Вуйко Чан Сон Тхек був людиною високоідейною у процесі будівництва комунізму на розчахнутому півосторі і виконував свої покликання перед партією і народом сумлінно і вправно, ліплячи із тлустого племінника нове божество.

Минали літа, дітвак навчився уже і на кнопку тиснути, і запускати ядерні метелики у сторону переляканих японців, яким враз в порівнянні із витівками сусідського хулігана Хиросима і Нагасаки видалися просто квіточками із ягідками із Пхеьяна, що будь-якої миті могли прорости спозарання у підніжжі священної гори Фуджі.

І от наступила мить, коли “нове обличчя” враз скоса глянуло на метушливо повзаючого старшого свояка. Треба віддати належне сину Ину – він не схильний церемонитись, коли вже точать трон воші сумнівів. І віддав, від гріха подалі у роздумах про держпереворот, вуйка під арешт, а відтак під суд.

І що далі? “В разход” – сказав би  прародитель усіх корейських та всіляких інших комуністичних вождів, улюбленець до сьогоднішнього Дня перемоги великого російського народу, товариш Сталін. Але азіати, розпочинаючи від Мао, завши прагнули у червоному сатанизмі перплюнути дядька Кобу.

Нове обличчя” враз виявилося неперевершено винахідливим на цьому кривавому поприщі. Спочатку віддав команду підібрати 120 собак, помічених в особливій люті, і не годувати їх п'ять днів.

Відтак пунктом номер два верховного наказу рідний вуйко був роздягнутий догола разом із ще п'ятьма його урядовими та партійними радниками.

І врешті, пункт третій. Зграю голодних собак спустили на приречених на мученицьку смерть, практично невинних людей.

І людей тварини зжерли заживо.

Читайте також: Как в России "казаки" избивали демонстрантов под прикрытием ментов

Коли я бачу тепер, як усе прогресивне людство на чолі із містером Трампом тішиться, що цей син Ин переступив найбільш вибухонебезпечний на планеті кордон між двома Кореями, я не знаю, що робити? Радіти гуртома з усіма?

Є в арсеналі Трудової партії Кореї такий інструмент побудови комуністичного раю, як вогнемет. Хвалений винахід французьких демократів гільотина відпочиває. У Пхеньяні засуджених до смертної кари не розстрілюють і не вішають, як із нещасним Хусейном зробили американці, а спалюють заживо. Вогнеметом.

Якось не з руки наче лякати нинішне пепсі-покоління жахіттями минулого століття із його концтаборами. Яке дикунство, справедливо обурюються ровесники сина Ина. Добре, що минулося.

Та ні, не минулося. Читаю звіт Ради з прав людини ООН — лідер КНДР Кім Чен Ин утримує понад 120 тисяч опозиціонерів у чотирьох концтаборах, збудованих за останнім словом техніки народовбивства Сталіна і Гітлера.

І не просто сидять по бараках, одним із охоронців якого в ГУЛАГу був батько Путіна. Не сидять, а вмирають. І знову яка вишукана форма смерті – вбивати голодом, – форма смерті, до невимовного болю відома нам, коли нас вбивав саме так наш “старший брат”.

Не давати їсти  в'язню, поки не вмре. Аналітики ООН б'ють на сполох і теоретично нагадують: серед прав людини, які є священною коровою для західної цивілізації, є право людини на харчування.

Є таке право, не менш важливе, ніж право на свободу слова чи право збиратись на вуличні мітинги і там лементувати, чи право вийти на Майдан і бути розстріляним снайпером у серце, як це продемострувала світові Україна.

Єврооптимісти, які плещуть у долоні з приводу перетину кордону між Кореями північним страшилещем, наголошують, що він під чужим іменем, а саме як син не вождя, а рядового диплоимата Пак Ун вчився у Швейцарії і жив у Ліберфілді на вулиці Кірхштрассе,  страшенно любив гуллівудського зірку Джекі Чана і зірку МБА Кобі Браяна.

Його мало не виключили зі школи за захоплення порно. Він хоча і носить мао-костюм, але недавно віддав наказ, що усі мужчини, які перебувають на державаній службі, мають носити таку європейську зачіску, як у нього самого, і любов до якої йому, проєвропейському моднику, прищепили все ті ж швейцарські візажисти.

Мені видалося, що із очей президента південної Кореї Муна не сходив жах під час особистого спілкування із північним братом (у нас теж є північний “старший брат”, який щодня  вбиває наших дітей під Авдієвкою і Пісками, що я бачив на власні очі).

А гість, який є першим лідером КНДР, що ступив на землю Республіки Корея, так собі поміркував за столом переговорів у стилі лише йому притаманного чорного кривавого гумору – мовляв, він більше не буде будити посеред ночі сеульського президента канонадою ядерних випробувань.

Випробувань – знищити планету, між іншим. Не більше, не менше. Я й не знаю, чи мені також реготатися із цього гумору, як це робили дві переговорні сторони у прямому ефірі CNN.

Звичайно, Путін на свою опозицію собак ще не спускав, хоча спустив десятки тисяч двоногих собак на демонстрантів, які услід за незабутнім Савелієм Крамаровим скандували з нагоди інаугурації “А царь-то не настоящий!”.

Путін, як відомо, дав команду на реалізацію політтехнології приходу до влади – ФСБ зриває у повітр'я багатоквартирний будинок на Каширському шосе і хоронить посеред ночі сотні “рассеян”, а гебельси типу Соловйова і Кисельова розказують, що це зробили чеченці. Гебешна моль вигукує, що буде цих горців мочити у сортирах, завдяки чому отримує рейтинг, достатній, щоб стати президентом РФ.

І хто з них винахідливіший м'ясник – товариш Ин чи єдинокровний його ідейний товариш Пу, як називає кремлівське пугало, справді, беззстрашний Михайло Єфремов?

В одному виді мистецтва вони нещодавно проявили свої неперевершені таланти. Кім Чен Ин, продовжуючи погоню за родичами, дав команду засобами забороненої прогресивним людством хімічної зброї знищити його рідного брата Кім Джен Нама.

Мав нещастя хлопець мати за рідного брата вождя, бо саме на того показав пальцем вмираючий батько. Жив собі мирно та тихо у Макао. Поки не знайшли його в аеропорту Куала Лумпур дві в'єтнамки-агенти брата  і не бризнули в очі “Vxnerve agent”. Швидка не довезла до шпиталю.

Одного граму  досить, щоб вбити людину. А північна Корея виробляє цього зілля 4,5 тонни. І чхати хотів на міжнародну конвенцію вихованець швейцарської бурси.

У свою чергу, товариш Пу осипав так само хімічною отрутою пів Британії, полюючи на свого брата по кагебешній зброї, шпигуна-перебіжчика Скрипаля і його дочку.

Західний світ відреагував, відіславши безпрецедентно незліченну кількість московських агентів під дипломатичним прикриттям.

Не знаю, чи це адекватна реакція. Думаю, що для Путіна — це комариний укус.

У США недавно прийняли спеціальний Акт, який, попросту кажучи, називає імена двох людиноподібних створінь, які становлять загрозу для усього людства, – Кім Чен Ин і Путін. Путін, до речі, образився, чому американські конгресмени виставили його у такій кампанії.

Хоча тепер  товариш Ин, якому справді товариш тамбовський чи московський вовк чи ведмідь, може образитись за занесення в один список із московським любителем травити євроатлантистів хімічними порошками.

Спробую бути азіооптимістом і сказати, що крок до примирення Корей з боку Кім Чен Ина — є визначний у масштабах планетарної політики крок цього, не знаю, яке слово підібрати, створіння.

А коли свій крок назустріч людству зробить московський клон корейського страшилища? От що мене цікавить, бо я живу далеко від Корейського півострова і зовсім близько до Світлодарської дуги.

До речі, у найкрутіших стратегічних сценуваннях війну між північною і південною Кореєю називали найбільш ймовірним початком нової світової війни.

Варіант номер один. І не вгадали.

Може хто не знає, але у переліку таких приводів до планетарного самознищення людства мозкові центри називали і війну між Україною та Росією. Називали десь так на десятому місці.

І цей кривававий сценарій вийшов на перше місце. Не в теорії, а наяву.

І жодного кроку палій першої після перемоги над фашизмом  війни у Європі  ще не зробив. Кроку від війни.

Мій батько був фронтовиком Другої світової війни. То була його війна, і він здобув свою перемогу над німецьким фашизмом.

Читайте також: The Times: Путин нам не царь, заявляют протестующие российским властям

А тепер – війна моя. І я своєї перемоги над фашизмом московським ще не здобував.

Мій День перемоги ще попереду.

І він, цей день,  неодмінно настане.

Мій день перемоги. 

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram

Василь БАЗІВ, для UAINFO