Підвищення вартості квитків. Найбагатший Ахметов і його компаньйони стали ще багатшими – експерт
Роттердам+ як податок на бідних.
Квиток у метро зріс 5 до 8 грн, а трамвай та тролейбус вдвічі – теж до 8 грн.
Бачу для багатьох стало сюрпризом, що тисячі киян стояли у довгих чергах у метро, щоб зекономити 3-6-9 грн. Ну що ж, вітаю, ви зіткнулися із реальністю.
Чи дешевий наш електротранспорт?
Порівняння із європейськими столицями некоректне із декількох причин.
1. Якість. Я жив у Лондоні і можу порівняти. Один мій знайомий у Києві не їздив ні на чому класом нижче, аніж Range Rover. У Лондоні він їздив виключно на громадському транспорті. Ну і звичайно, там майже ніхто не платить одноразову вартість квитка, а користуються Ойстерами, тоді вартість у рази нижча.
Читайте також: Тариф для маршруток. Навіщо Київ підвищив ціну проїзду до 8 грн
2. В Україні підприємства громадського транспорту фінансуються не тільки із квитків, але і з бюджету (із податків). Так у 2017р у Києві із міського бюджету було виділено всього 1,8 млрд грн. З допомогою бюджетних грошей закуплено 40 трамваїв, 100 автобусів МАЗ та 80 тролейбусів Богдан. Отже, ми всі оплатили це своїми податками.
Є умовний БерлінЕлектроТранс, який купує транспорт за рахунок своїх квиткових та рекламних доходів. Чи має тоді квиток у Берліні бути таким же, як у Киівпастранс, який закуповує транспорт за рахунок бюджетних грошей? Звичайно, ні. Будь-який бізнес буде з радістю продавати свій товар дешевше, якщо йому за це доплачують із бюджету зібраними податками.
Про різні зарплати, які сидять у ціні квитка навіть не буду писати. Просто давайте поцікавимося через деякий час чи виросли зарплати водії та кондукторів пропорційно росту вартості квитка.
І оскільки «на око» ціна квитка у нас дешевше, аніж у Європі, то дуже часто застосовують прийом «не цікавтесь, що там внутрі квитка, все одно дешево».
А всередині квитка – є цікаве. Наприклад, повернення сумнівних боргів із «збільшуючи коригуючим коефіцієнтом» на загальну суму 2 млрд грн.
25% квитка метро, трамваю, тролейбуса – це електроенергія. Це друга найбільша стаття затрат. Більша тільки фонд зарплати - біля 35%.
Читайте також: Общественный транспорт и тарифы: как это работает
Тариф на е/е для підприємств виріс з 1 січня та з 1 квітня, всього на 16%. І ось різні фактори назбиралися і ефект дійшов до кінцевого споживача. Із кожного квитка тепер біля 2 грн іде на електрику. А 25 копійок із кожного квитка - це переплата, на формулу Роттердам+.
Дві поїздки у день і 0,5 грн на Роттердам+. І так кожен день і з усіх, хто користається електротранспортом.
Громадським транспортом користуються, якраз небагаті або й відверто бідні люди, які не мають автомобіля і не можуть собі дозволити таксі. Таким чином «обілечують» найбідніших, щоб найбагатший Ахметов і його компаньйони стали ще багатшими. Таке собі Робін Гуд навпаки – відібрати у бідних і віддати багатому.
І якщо ви думаєте, що від підвищення вартості квитків на 60%-100% Київ отримає принципову кращу якість послуг, то ні.
Заступник голови КМДА Д.Давтян вже завбачливо заявив, що і нові ціни не покривають собівартості, яка на його думку, складає 8,27-8,77 грн за поїздку.
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram
Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter
Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки