Шановні читачі, до вашої уваги – традиційна добірка найцікавішого зі світу блогосфери за сьогодні, 27 грудня

Україна з Європою в одному човні

У паузі між укладенням асоціації та теоретичним, але віддаленим повноцінним вступом до елітного клубу Європа має для нас стати рушієм позитивних змін усередині країни. Кожен крок до сучасної дорослої держави й сучасного дорослого суспільства, кожна реформа, кожна "мала справа" мали би стати, а подекуди вже стають предметом наполегливого лобіювання з боку чи то окремої країни ЄС, чи то його колективних органів. Так, нам потрібна допомога, передусім військова, хоча не факт, що партнери здатні її надати, вони й участь у НАТО, як ми знаємо, сачкують.

Путін із Лавровим до дрібниць відтворюють "зоополітичну" логіку Гітлера-Ріббентропа

Сьогодні Путін із Лавровим до дрібниць, до деталей відтворюють цю саму "зоополітичну" логіку Гітлера-Ріббентропа. Lebensraum im Krim ("життєвий простір у Криму"), "зона наших природних життєвих інтересів" (територія майже всіх сусідніх держав), "маємо захистити себе від ворожих союзів" – але при цьому так шкода, так шкода, що ми (РФ) не можемо дружньо домовитися з найсильнішими державами світу й поділити його між собою за рахунок слабких! Гадаю, і кінець буде схожим. Питання лише, як швидко.

"Сталін не винен": історичне рішення російського суду

Власне, далі логічно напрошується наступний крок, коли вже віддаватимуть під суд за звинувачення центральної влади й особисто Сталіна в незаконних політичних репресіях. Сьогодні таке звучить дико, але логіка розвитку політичного процесу в Росії та повна підпорядкованість судової влади виконавчій може призвести до такого результату вже в недалекому майбутньому. Сталін і сталінська епоха потрібні Путінові та його команді для виправдання нинішньої зовнішньої політики, спрямованої на реставрацію радянської імперії.

Стратегічне значення томосу для православних, греко- й римо-католиків

Йдеться про те, що за нормального розвитку ситуації релігійне поле України може стати певним містком між західним і східним християнством. В Україні, багато в чому завдяки трагічними обставинами, обидві церкви згуртувалися перед обличчям зовнішньої загрози. Це зробило колишні розбіжності й тертя несуттєвими та відсунуло їх на другий план. За таких відносин Україна в майбутньому може стати рушієм екуменізму. Із томосом усе лише починається, й вочевидь він стане "Біловезькою угодою" для РПЦ.

40 років у пустелі завершаться, коли на пенсію вийде останній комсомолець – письменник

Треба мати в анамнезі досвід професійного комсомольця, яким у СРСР не давали рулити нічим, окрім видовищ, аби бути переконаним, що найважливіше в житті – вдало провести звітно-перевиборчу конференцію з напутнім словом ветерана, що ніс колоду з Леніним, чи (пригадуйте) форсуванням Дніпра на буксирах і річкових трамвайчиках у побєдобєсних одностроях і під прапорами "Партії регіонів". Чи парадом "віллісів" і Т-34 Хрещатиком і колорадськими стрічками в петлицях. ... І цей посткомсомольський синдром не лікується, й у себе помічаю. Тому тільки пустеля, пенсія, цвинтар – і заживете.

Ліки проти абстракцій: ностальгія має точні географічні координати

Яким усе-таки фізичним і географічно локалізованим є відчуття ностальгії. Я, наприклад, сумую не за Америкою взагалі, а за, скажімо, малесеньким дитячим майданчиком у Фаєтвіллі, штат Арканзас, на якому я щодня гуляв зі своєю донькою, і на якому час від часу знайомився з новими людьми. Або за американськими трейлами, якими гуляєш ввечері, не зустрічаючи майже нікого. Або за довгими нескінченними американськими дорогами, які губляться за горизонтом. Або за парками, де можна поставити намет і стояти кілька днів чи тижнів – бо ти маєш воду, електрику й місце для барбекю.

Література – це різновид вічного життя

Можливо, про війну у В'єтнамі найпроникливіше написав у збірці оповідань "Те, що вони несли з собою" Тим О'Браєн. Він сам воював, але оповідання написав через 25 років після закінчення війни. Книжка дуже важка й водночас шляхетна, бо сенс цих оповідань не у психотерапії, а в тому, щоб оживити не тільки тих друзів, що загинули у В'єтнамі навіть за найпаскудніших і найнеймовірніших обставин, як Кайл, що потонув у річці з гівна, не тільки повернути до життя дівчинку Лінду, яка померла в дев'ять і в яку був закоханий автор, а й щоб зовсім дорослий Тим зробив спробу врятувати життя малого Тиммі за допомогою оповідання.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram