Хочу написати кілька слів про ситуацію з Михайлом Михайловичем Жванецьким...

Протягом десятиліть – він улюблений мій автор. Колись ми були знайомі особисто, але цей час далеко позаду. Будучи депутатом Одеської міськради, я щосили "рубався" за Жванецького, коли тодішній мер Одеси Едуард Гурвіц позбавив його звання почесного громадянина міста (на думку Гурвіца, присвоєння звання було нелегітимним, сесія підтримала Гурвіца). А в мене тоді стосунки з виконавчою владою ускладнилися. Пізніше Жванецькому повернули почесне звання. Не знаю, чи є в Одесі жива людина, окрім Жванецького, на честь якої був би названий бульвар. І це заслужено.

Я згоден: Жванецький – це Одеса. Головна проблема – яка Одеса? Якого часу?

Читайте також: Чому Жванецький прийняв орден від Путіна

Думаю, що це Одеса шістдесятих-вісімдесятих, російсько-єврейська Одеса, якої більше немає. Жванецький – один із небагатьох, хто зберіг ментальність і блискучий єврейський гумор російською мовою. Те, що залишилося тут, в Одесі, – або дитячий лепет, або старече бурмотіння.

Жванецький залишається молодим у поважному віці.

Його мова досі юнацька.

Я колись писав із приводу смерті Романа Карцева, що стара Одеса вмирає в Москві. Набагато приємніше написати, що стара Одеса живе і продовжує творити в Москві. Але це не скасовує безперечного факту, що старої Одеси в нинішній Одесі – сльози (так говорили в той Одесі). Сьогодні скажіть людині, що він мишігінер або поц, і він не образиться. Він не знає, що це таке.

Жванецький назавжди залишиться одеситом, де б він не мешкав і громадянином якої держави б не був.

Усе це не скасовуяє фактів. Жванецький – громадянин Росії вже не перше десятиліття. Живе він не в Одесі, а в Москві. В Одесі буває часто – тут він занурюється в загальну любов. Чи він патріот міста? Безумовно. Чи він патріот України, фанат української мови й культури взагалі та українського гумору зокрема? Мабуть – ні.

Чи була Одеса, з якої М. М. від’їхав тридцять років тому, українським містом у повному сенсі цього слова? Ні.

З цього протиріччя й виник отой фантом – бути патріотом Одеси й не бути патріотом України. Багато одеситів моєї генерації несуть у собі це протиріччя.

Читайте також: Был Жванецкий. Великий. И нету Жванецкого. А есть еще один кавалер заслуг перед путинским отечеством

Чи зобов’язаний громадянин РФ, що мешкає в Москві, бути патріотом України?

Бажано. Але – не зобов’язаний.

А поки що скажу: орден від Путіна не прикрашає груди Жванецького. Це орден за заслуги перед РФ, країною-агресором. Це заслуги, хоч і третьорядні (орден третього ступеня), але отриманий із рук Путіна. Чи міг М. М. відмовитися від ордена? Якби міг – відмовився б.

Але цей орден не знищує заслуг М. М. перед Одесою. Може й зменшує, але – не перекреслює.

Чи не знищує він і нашу любов? Я сподіваюся, точніше, впевнений, що Жванецький не вдягне цей орден в Одесі. І я сподіваюся, що в патріотичної громадськості вистачить такту не зривати концерт Михайла Михайловича.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram