Народити дитину – хіба може бути щось краще у житті?! Пригорнути малятко після довгих і болючих пологів – відчуття, що не зрівняється ні з чим у світі. Всі труднощі вагітності та родів здаються такими несуттєвими та далекими. Але вони були, і про це треба говорити.

Бути вагітною зараз дорого. Численні аналізи, УЗД, вітаміни – за все потрібно платити. На одні лише аналізи я витратила близько 7 тис. грн за дев’ять місяців. Це коли аналізи в нормі. Вони перевіряють перш за все ваш стан здоров’я, від якого залежить розвиток дитини.

Але часто у жінки під час вагітності загостюється її залікована чи хронічна хвороба, від чого кількість аналізів і їх вартість може збільшитись вдвічі. Лікарі ж б’ють на сполох: «Пийте ліки, лягайте на стаціонар, бо буде гірше». Особливо некомпетентні лікарі. А майбутню матір паралізує страх, що з малятком всередині щось буде не так.

Читайте також: Щоб дитина була здоровою: коли і як її планувати?

Саме страх – основний ворог вагітної жінки, особливо вагітної вперше. Страх викликає тривогу, а вона – нервовість, що гірше впливає на дитя, ніж сама хвороба. Тому перевірено на собі: заспокойтесь, поговоріть з людиною, яка може вас заспокоїти, – і перевіряйте. Перевірте аналізи, з’ясуйте, на якій підставі вам ставлять діагноз: не бійтеся перепитати лікарів по десять разів. Перевірте цих лікарів – сходіть до інших, вузькоспеціалізованих на вашій проблемі. Бо ніяка вагітність не терпить ніяких ліків.

У мене, як виявилось, спадковий синдром Жильбера (коли склери очей завжди жовтуваті, коли білірубін у крові завжди трішки підвищений), який під час вагітності загострився і білірубін суттєво зріс (білірубін утворює печінка, і його збільшення провокує жовтяницю чи гепатит). Терапевтка, яка спеціалізується на вагітних жінках, прописала мені ліки для зменшення рівня білірубіну, але від них він лише зріс. Плюс ці ліки, за інструкцією, не рекомендовано вживати вагітним (як і більшість ліків!).

Після цього лікарка вирішила покласти мене на стаціонар (на саме Різдво!) і «прокапати», бо «білірубін – це токсин, який негативно впливає на дитину». Як саме негативно, лікар так і не пояснила. Поставити мені діагноз після чергових аналізів, коли білірубін зріс, теж не змогла (про синдром Жильбера мови взагалі не було).

Я не хотіла лягати на стаціонар, особливо коли побачила умови міського пологового, де лежали замучені і залякані вагітні жінки. Тому взялась перевіряти. Зрештою, гастроентеролог з досвідом, ставлячи мені діагноз синдрому Жильбера, додала, що в пологовому мене б прокапали тим, чим капають людей для виведення алкоголю. Все закінчилось добре, але через власний страх і боязнь медиків брати на себе відповідальність за діагноз вони прописують лікарняний стаціонар, де можна в жінку напхати безліч ліків і заодно перевірити свої теорії щодо діагнозу та лікування. Тому перевіряйте! А свіже повітря і спокій допоможуть добре відбути час вагітності.

Поза тим, дев’ять місяців швидко проходять і настає день пологів. Завершальний акорд, від якого залежить вся пісня. В кожного цей акорд, як і пісня, різні. Тому – не порівнюйте. Це ще одне з правил, яке дієве і після народження дитини – з її зростом, розвитком, вміннями і т. д.

Читайте також: Кілька важливих порад для тих, хто планує вагітність

Пологи у кожної жінки починаються, відбуваються, закінчуються по-різному. Так, вони надзвичайно фізично болючі. І морально теж, особливо якщо вам не пощастило з акушером-гінекологом. Мені пощастило, тому я народжувала сама, без стимуляцій, сім годин. Сказати щось про фізичний біль після двох місяців вже неможливо, бо він забувається, бо це єдиний біль жінки в своєму апогеї, який можна забути і не можна порівняти з іншим. І про біль після пологів, який в мене тривав два тижні (бо матка скорочується і поветртається до своєї природної форми груші) – не сказав ніхто. Плюс, якщо є розриви від пологів – не сідайте, це, дійсно, мудра рекомендація гінеколога.

Зрештою, саме народження дитини – це найдивовижніша річ у світі. Дитинка сама обирає собі час свого приходу, сама долає важкий шлях з утроби матері. І як казала моя акушерка: «Тужся правильно і сильніше! Не кричи, не лякай дитятко! Їй важко народитись самій, тому твоє завдання – допомагати їй зі всіх сил».

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram