MENU

Трієст: місто, де закінчуються Балкани

1162 0

Трієст, Італія

Яким є кінь, кожен сам бачить. У 1746 році Бенедикт Хмєльовський уклав першу польську енциклопедію "Нові Афіни". У розділі про звірів, що були на Ноєвому ковчезі, довелося описати й коня.

Енциклопедична стаття починалася так: "Koń jaki jest, każdy widzi". У той час це було настільки очевидним, що описувати коня енциклопедист не вважав за потрібне.

Я згадав цю історію, бо мене охопили сумніви, чи варто писати про Трієст. Його ж і так кожен сам знає і бачив! Це великий і важливий порт, гарне велетенське місто, сюди стікаються дороги, залізниці й авіапотоки, з нього починається Італія, то чи треба мені ще щось про нього розповідати?

Треба, бо в Трієсті починається Італія, а значить – закінчуються Балкани. Це крайня західна точка Балканського півострова. Хоча в самому місті та його околицях ніхто не погодиться з тим, що це Балкани. Так само, як п’яні заперечують, що вони п’яні, і балканці заперечують свою балканськість. 

Хай простять мені італійці, але Трієст – не італійське місто. Але й не словенське, як про це заявляють словенці, називаючи його Трстом. І не австрійське, хоча це був найбільший порт Австро-Угорщини. Претензії на Трієст мають навіть хорвати, але ті вже суто зі спортивного інтересу: раз усі мають, то чому нам мовчати?

Читайте також: 20 міст Європи, які не переповнені туристами – список CNN

Проте Трієст не вписується в усі ці вузькі національні рамки. Бо за духом це древнє місто-держава, йому більше ніхто не потрібен. Ще й розташований цей порт таким чином, що з одного боку його захищають гори, із двох інших його обіймає висока берегова лінія, утворюючи замкнуту улоговину, а попереду єдиний вихід у світ – море. Та й національний склад тут завжди був строкатий, це місто належить усім – як відкритий порт: що більше тут різних народів і людей звідусіль, то багатше воно.

Зрештою, навіть після Другої світової війни його не змогли одразу приділити якійсь державі, аж до 1954 року Трієст мав статус вільного міста й був поділений на зони. Лише опісля саме місто залишили Італії, а околиці й нагір’я віддали соціалістичній Юґославії (їх включили до складу Словенської Республіки). Словенці з цього приводу досі мають зуб на італійців і демонструють статистичні дані за останнє століття: більшість у цих краях завжди була словенська. Хоча італійців теж не бракувало.

Хоча нині більшість у місті складають італійці, на вулиці весь час чуєш словенську мову. У місті досі – принаймні на момент, коли я пишу ці рядки – мешкає живе свідчення того, що Трієст – це таки якоюсь мірою Трст: найстаріший словенський письменник Борис Пахор, який народився в цьому місті 105 років тому! До речі, Трієст люблять літератори: тут колись жив Джеймс Джойс, і нині йому стоїть такий пам’ятник, що з ним важко не сфотографуватися. Нині тут живе Клаудіо Маґріс, один із найдоглибніших знавців Центральної Європи. Зокрема, й завдяки його старанням Трієст досі більше пов’язують із Віднем чи Прагою, а не з Балканами. 

Читайте також: "Тут найбільшою новиною є поява нової хмарки на небі". Як живуть в Ліхтенштейні. ФОТО

З балканської Словенії в італійський Трієст веде крута дорога. Наче ти просто падаєш з гори на морське узбережжя, без парашутів і страховок. Гіршою є лише дорога назад, коли мотор реве, а колеса заледве витягують автівку вперед. У дощову пору, кажуть, машини просто буксують на мокрому асфальті й видертися вгору не можуть. 

Найкрасивіша й найбільша в місті площа присвячена соборності, об’єднанню Італії. Вона настільки велична, в неї вкладено стільки грошей і зусиль, що стає ясно: із соборністю тут проблеми. Тому її треба всіляко підкреслити, щоб усі бачили й не сумнівалися. 

А Трієст вислизає з цих обіймів, він не хоче бути в Італії, як не хотів бути в Юґославії, він не вважає себе балканським і не заперечує своєї приналежності до Центральної Європи. Коли стоїш на цій площі й дивишся на море, усвідомлюєш, що кожен порт більше належить морю, ніж суші, тому йому так складно вписатися в координати суходолу. 

Тут закінчуються Балкани. Але якщо повернутися до Заходу спиною, то перед нами відкривається вид на Істру, Словенію й Хорватію, тож із такою ж часткою правди можна стверджувати, що тут Балкани розпочинаються. 

Підписуйся на сторінки UAINFO у FacebookTwitter і Telegram

Андрій ЛЮБКА для Opinion


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі



Правила коментування »  

Новини