Минулого року мій друг з подивом дізнався, що на ньому висить несплачений штраф за порушення правил дорожнього руху, якого він не вчиняв. Дійшло вже до примусового стягнення.

Після написання купи заяв та паперів вдалося дістати оригінал протоколу, який чомусь дуже швидко вже опинився в архіві (дякую, що не знищили). Виявилося, що порушення він "вчинив" на авто, якого в нього ніколи не було, в місці, де він ніколи не був, у час, коли він був взагалі геть в іншому місці.

Але його персональні дані акуратно були записані в протокол геть іншою ручкою.

Звісно, справу оскаржили та відкотили. Що зробили тим патрульним, які таке вчинили − біс його знає.

Більшість би громадян мовчки сплатили штраф і пеню, аби тільки не зв’язуватися з держорганами імені кругової поруки. Але мій друг та його дружина-юристка дійшли до кінця і нервів це їм коштувало чималих.

Державні ж органи не вважають власних громадян за людей. Це просто ресурс. І їхні дані − теж. І це все, що вам потрібно знати про діджиталізацію та безпеку персональних даних в нашій країні.

Читайте також: Здоров’я або демократія: що потрібно знати про застосунок "Дій вдома" 

Вони в безпеці, якщо ви при владі. Замість ваших даних в протоколи впишуть дані якогось пересічного громадянина. І вчорашня історія про зливання даних громадян України в мережу − стандартна історія про неспроможність держави цими даними володіти і розпоряджатися.

Я пропоную каталог. Красивий кольоровий каталог на глянцевому папері, де на кожній сторінці є фотографія громадянина, а далі всі його особисті дані − номери телефонів, адреси, перше кохання, коханки і коханці, майно, чеки з магазину, паспорти і свідоцтва, дипломи, в тому числі про онлайн-освіту, хобі та знак зодіаку.

Наповнення каталогу добровільне, але якщо громадянин не встигне надати актуальні дані до 10 числа поточного місяця − починає нараховуватись пеня 5−7−9%.

Якщо громадянин надає додаткові відомості поза обов’язковими для заповнення полями − там, паролі до пошти чи улюблені консерви кота − надавати знижку з коефіцієнтом 0,888 на транспортування газу.

Саме так би я боровся з цим ганебним явищем зливання в ці інтернети електронних баз даних, якими володіти мають виключно державні органи.

Я взагалі не розумію, чому ґвалт. Злили. Вчергове. І що?

Читайте також: Операція "Тоталітаризація": як влада намагається стежити за українцями

Кожен притомний громадянин України, розуміючи де живе, має усвідомлювати, що в момент, коли він підписує папірець про згоду на обробку персональних даних, встановлює додаток від держави, створює персональний кабінет для підписування петицій чи сплати податків − він фактично вантажить свої дані вантажнику з ринку Петрівка.

Тільки діджиталізація нині пре з усіх щілин і вантажник більше не потрібен. Треба чат-бот.

А все чому? А тому що не існує жодної відповідальності для жодного державного чиновника, від якого залежить збереження даних.

Тому не маючи прецедентів покарання тих, хто має берегти наші інтимні секрети за наші ж податки, годі сподіватися, що Міністерство цифровізації навіть при наявності лояльного поки що міністерства внутрішніх справ зможе щось вдіяти.

Тому каталог − це вихід. Відкритий доступ, все безкоштовно. Доступ за довідкою про місце проживання, яку однаково треба брати до діджиталізованого паспорта.

Тому не забувайте гарно усміхатися на всіх фото, що ви здаєте в держоргани. Хто знає, яким тиражем той каталог видрукують.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube