Традиційною стравою останнього, сиропусного, тижня Масляної в Україні були не млинці, а вареники.

Про це в ефірі телеканалу OBOZREVATEL розповіла етнограф Галина Олійник, інформує UAINFO.org.

"В кожній хаті були вареники, бо вареники – "божі хваленики", – додала вона.

Як пояснила етнограф, вареники в Україні називали "мучениками". З цим була пов’язана така приказка: "Тяжку муку терпіли, в окропі кипіли, очі маслом позахлюпувані, боки сиром понапихувані. Ми, вареники, вас величаємо і в сметану вмочаємо".

За словами Олійник, до XV століття Масляну в Україні святкували протягом трьох тижнів. У перших два можна було вживати м'ясо, а в останній – лише вареники.

Читайте також: Як зробити млинці менш калорійними

"За три тижні перед Великим постом був кінець м’яса, наступний – перехідний, рябий, переступний, коли м'ясо не їли тільки в середу і п’ятницю, останній тиждень, який цьогоріч почався з 8 березня – сиропусний, коли вже не їли м’яса, а виключно тільки вареники", – пояснила вона.

"Масницею свято називали тому, що прощалися з масними, тобто жирними, продуктами. Із холодцем, із сметаною, із сиром", – додала етнограф.

Читайте також: Масляна: чи українське свято, та що насправді їли у цей час українці

Під час Масляної в селах ставили "Діда" – опудало в капелюсі. "Хлопці приносили йому тютюн і люльку. Його було видно здалеку, він був вказівником на шляхах. А в останній тиждень Масниці закінчувалося дідове життя, і його урочисто спалювали".

Ще однією назвою Масляної є Колодій. Це слово повязано із колодою, яку прив’язували до ноги неодруженим парубкам та жінкам, які мали неодружених дітей. "Вони волочили колоду і виставляли могорича. В останній тиждень фактично ходили в гості один до одного", – розповіла Олійник.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube