Кравчук: Росіяни нарешті збагнули, що в Україні їх ніхто не чекає і тим більш, не зустрічатиме хлібом-сіллю
Тільки що слухав Дмитра Живицького, голову Сумської ВЦА, який зазначив, що незважаючи на запеклі бої навколо Сум, й надалі залишається захопленою Тростянецька громада, Боромлянська та Краснопільська. Працює артилерія, як російська так і українська, продовжуються обстріли передмістя Сум, як раз там, де знаходився завод Хімпром і там вже тиждень, кожного дня йдуть обстріли, пише Анатолій Кравчук для UAINFO.org.
В Тростянці наближається гуманітарна катастрофа, нема ні світла, ні води. В місто заходять російські підрозділи, які більш жорстокі, аніж попередні, і вони й далі продовжують чинити геноцид місцевого населення — вбивають мирних мешканців, не дають ховати загиблих та померлих, бо на цвинтар фізично неможливо доїхати через постійні обстріли. Багато людей без зв'язку і їх рідні не знають, чи живі вони чи ні. Постійно розстрілюються автомобілі, які розвозять продукти харчування.
Орки вчора вкрали останню машину екстреної медичної допомоги, яка знаходилась на території міської лікарні. Тиждень тому було розграбовано саму лікарню, тоді ж росіяни вкрали перші три автомобілі. Крім того, орки крадуть цивільні автомобілі, автомобілі сільгосппідприємств, шкільні автобуси. Є підозра, що вони викрадають в приватних будинках цивільний одяг мешканців задля того, аби, використовуючи шкільні автобуси, вчинити якусь провокацію.
Що тут важливе з почутого?
Як на мене фраза — заходять російські підрозділи, які більш жорстокі, аніж попередні. Чому? Думаю, цей місяць, а через декілька днів вже буде рівно місяць цієї кривавої бойні, так от за цей місяць, росіяни врешті протверезіли і збагнули, що тут ніхто їх не чекає і тим більш, не зустрічатиме хлібом-сіллю. Навпаки, їх тут люто ненавидять і всі люди, які їх бачать, готові їх нищити навіть голими руками.
Так от, ця нова, надмірна жорстокість, думаю пов’язана саме з цим. Вони, на відміну від їх попередників, добре знають, куди йдуть і як їх тут зустрінуть. Так от, у зв’язку з цим, вони від початку намагаються жорстоко подавити будь-який прояв супротиву, саме тому і вбивають без жодної причини абсолютно беззахисних, цивільних людей, аби викликати страх. Бо лише страхом можна придушити той величезний порив до супротиву і ненависть до загарбників, які панують серед наших людей і не важливо, в якому регіоні вони проживають – російськомовному, чи україномовному, всі стали як один на захист України. Всі як один піднялись проти російського окупанта.
То що ж робити?
Тут на думку йде лише одне – всі чоловіки, які можуть тримати зброю, мають вибирати для себе, або йти і воювати з ворогом і то не обов’язково офіційно призиватись в ЗСУ чи ТРО, це можуть бути навіть загони самооборони – ті ж самі невеличкі партизанські групи з місцевих, які добре знають один одного і довіряють один одному, або ж… Або чекати, поки окупанти постукають до тебе в дім і просто вб’ють тебе. От так, ні за що, забравши в тебе перед цим все, що їм приглянеться…
Вибір за тобою, але не думай, що воно все якось само розсмокчеться, ні. Росіяни зараз дуже злі і вони насправді здебільшого діють як фашисти, просто знищуючи всіх, хто погано подивився в їх бік, аби попередити можливу небезпеку, аби ніхто в них не вистрілив. У них залишається афгано-чеченський синдром, коли навіть мала дитина могла дістати автомат і пустити в росіянина чергу.
Так, Україна то геть інша за культурою країна і діти тут не стріляють, але ж синдром, страх у росіян лишився той самий. От вони й нищать нас безжалісно через отой величезний внутрішній страх, який сидить в кожному з цих боягузів, які, як виявилось, єдине на що здатні, так це на війну з мирним населенням.
Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter
Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки