Фото: УАФ

Тому що Ребров зарядив позитивом. 

Рівно за сім днів, починаючи з середини червня, національна збірна України провела аж три матчі, два з яких були офіційними. І зустріч з Німеччиною, і протистояння з Північною Македонією, і гру з Мальтою «синьо-жовті» можуть занести собі в однозначний актив. Особливо ж цінними виглядають шість очок в рамках матчів у кваліфікації Євро, завдяки яким ми й повернулися в коло претендентів на вихід у фінальну частину першості континенту. То ж спробуємо зазирнути в майбутнє. Чи обіцяє воно нашій команді приємні миттєвості?

А щоб матчі наших зірок проходили з правильним градусом азарту, варто використовувати надійні платформи. Оператор https://m.vbet.ua/ru встиг завоювати симпатії сотен тисяч гравців, і щоденно дарує можливість відчути гру по максимуму.   

Краще пізно, ніж ніколи — це про нас

Епопея з призначенням головного тренера збірної закінчилася, й перші результати роботи Сергія Реброва дозволяють зробити обережний, але впевнений висновок — успішно для всіх небайдужих до долі «синьо-жовтих». Екс-наставник еміратського Аль-Айну за короткий проміжок часу не тільки навів сякий-такий лад у специфічному «господарстві», яке йому довірили, а й досяг ефекту, якого чекали пізніше.

Мова про вагомі зміни в структурі гри команди. Вже з першого матчу Україна заграла у відчутно більш «розумний» (з усією повагою до спеціалістів, які працювали з найкращими футболістами нашої країни) футбол, а картинка дій хлопців стала набагато більш зрозумілою навіть вибагливому вболівальнику. І це лише початок ґрунтовної роботи з покращення якості гри «синьо-жовтих», яку запланував Ребров.   

Календар, який робить успіх можливим

Попереду в головної команди країни — п’ять фіналів, у яких Україна має набрати стільки очок, скільки вистачить для того, щоб посісти одне з двох перших місць у групі. Відверто кажучи, наздогнати Англію, яка поки штампує перемоги в усіх матчах, і випереджає нашу команду на шість балів (навіть за умови гри в запасі у нас) — завдання малореальне. А от успішно здолати Італію в особистій та заочній боротьбі нам під силу.

Так, досвід матчів зі «скуадрою» вказує на катастрофічне невміння України грати зі співвітчизниками Боніперті. Однак у відчай впадати не варто. Нинішні реалії протистояння кардинально інші. Так, перед нами діючий чемпіон Європи, але й команда, яка природно перебуває на спаді після великого успіху, а до всього — за іменами вражає значно менше, ніж колектив часів Буффона й Дель П'єро. Нарешті, саме з італійцями ми ще не грали жодного з двох матчів, а завершувати календар відбору будемо зі «скуадрою» саме удома. Так, «удома», але фактору своїх трибун будуть позбавлені обидві збірні.  

Покоління, яке вселяє впевненість

Та головна спроможність нашої команди полягає не у відносній слабкості головного опонента, а в серйозних спроможностях саме наших футболістів. Зважаючи на збільшення кількості українців у провідних першостях Старого Світу й статус не останніх гравців у своїх клубах, нові лужні, скрипники та шевченки вселяють додаткову рішучість у решту гравців, які представляють нашу країну на міжнародному рівні й грають в національній першості. 

Вірогідно, вже за підсумками літа ми отримаємо ще кілька значущих трансферів з УПЛ на «вихід», які потенційно посилять національну збірну. Дуже схоже — з найсильнішим поколінням виконавців у її історії. 

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube