Значна частина можливостей Заходу виготовляти зброю була підірвана внаслідок скороченням оборонних бюджетів після "Холодної війни" та поступової деіндустріалізації.

Війна Росії проти України виявила недоліки на Заході щодо швидкого виробництва більшої кількості зброї у потрібний момент. Головна проблема полягає в тому, що сучасна зброя надзвичайно складна та часто вимагає тисяч деталей.

Про це йдеться у статті The Wall Street Journal, повідомляє UAINFO.org з посиланням на ТСН.

У матеріалі наводиться приклад, що на виготовлення однієї ракетної системи NASAMS, яка захищає повітряний простір над Білим домом, необхідно два роки. І через зростання кількості потенційних загроз для Заходу, зокрема з боку Росії та Китаю, попит на NASAMS різко зріс і замовлення стрімко накопичуються.

"Я ніколи не бачив такого великого попиту", – заявляв президент оборонного підрозділу норвезької компанії Kongsberg Defense&Aerospace Ейрік Лі.

Автори публікації вказують, що головна проблема того, чому не вдається швидше задовольняти цей попит, це те, що сучасна зброя надзвичайно складна та часто вимагає тисяч деталей.

Читайте також: Запаси ракет швидко виснажуються: перевага США опинилася під загрозою, – Bloomberg

"Kongsberg, як і більшість західних оборонних компаній, проєктує і збирає свої системи озброєння, але не виготовляє більшість компонентів. Понад 1500 постачальників роблять свій внесок у продукцію цього заводу. Один тільки ланцюжок постачань NASAMS складається з понад тисячі компаній і побудований на двох континентах разом з американським оборонним підрядником RTX, раніше відомим як Raytheon Technologies", – йдеться у статті.

Окрім того, оборонна промисловість стикається і з тривалою нестачею робочої сили.

Незважаючи на вищі оборонні бюджети, Захід не стикався з такими обмеженнями постачань озброєння від часів Корейської війни. Повідомляється, що лише 10 найбільших оборонних компаній Заходу наразі мають портфелі замовлень на суму понад 730 млрд дол., що приблизно на 57% більше, ніж у кінці 2017 року, коли попит почав зростати.

Провідні посадовці США і НАТО дедалі частіше висловлюють стурбованість тим, що нестача зброї вплине на їхню боєздатність.

В опублікованій на початку 2023 року моделі військової гри про те, як США відреагують на вторгнення Китаю на Тайвань, Центр стратегічних та міжнародних досліджень оцінив, що протягом першого тижня у Штатів закінчаться найважливіші протикорабельні ракети великої дальності. США не зможуть швидко поповнити свої запаси, адже як і в разі з NASAMS, на виготовлення кожної такої ракети необхідно близько двох років.

Читайте також: Які ракети Росія могла отримати від КНДР і може отримати від Ірану – аналіз Defense Express

Водночас фіксуються тривалі затримки й з постачаннями інших видів озброєння. Зокрема, йдеться про винищувачі F-35, нові навчальні та заправні літаки, новітні американські авіаносці.

У матеріалі вказано, що значна частина можливостей Заходу виготовляти зброю, особливо в Європі, була підірвана внаслідок скороченням оборонних бюджетів після "Холодної війни" та внаслідок поступової деіндустріалізації. Консультант з оборони Ніколас Драммонд навів приклад німецьких компаній, які в розпал "Холодної війни" могли виготовляти до 400 танків на рік, а зараз – лише до 50 на рік.

Автори статті зазначають, що сучасна зброя вимагає більше часу для виробництва і коштує більше грошей. Це обмежує збройні запаси та розтягує за часом їхнє заповнення.

Водночас у публікації стверджується, що Росія і Китай випередили США та Європу за деякими системами протиракетної оборони. Як розповіли представники Пентагону, у Москви та Пекіну є гіперзвукові ракети. Водночас впровадження першої такої ракети у США було перенесено на 2024 рік у зв’язку з невдалими випробуваннями. Американські та європейські системи захисту від гіперзвукових ракет не надійдуть на озброєння протягом щонайменше 10 років.

Читайте також: Україна нарощує виробництво дронів-камікадзе, щоб компенсувати дефіцит снарядів

Міжнародний інститут стратегічних досліджень оцінює, що Росія і Китай разом мають близько 5020 ЗРК наземного базування. Водночас на озброєнні США, Європи та Японії перебувають загалом приблизно 3200 таких комплексів.

Китайські та російські оборонні компанії здебільшого є державними, тож менш схильні до комерційного тиску і мають у розпорядженні великі внутрішні ланцюжки постачань. За оцінками аналітиків, таким чином запаси Китаю зросли з декількох неядерних балістичних ракет 1996 року до понад 3000 балістичних і крилатих ракет.

У Пентагоні кажуть, що завдання Заходу щодо підтримки союзників в окремих глобальних конфліктах ще більше обмежує постачання озброєння, підвищуючи попит на деякі системи, особливо на артилерійські снаряди та протиракетну оборону.

Тому більшість оборонних компаній на Заході зараз активно нарощують потужності (особливо у виробництві снарядів і ракет). Так, американський уряд інвестує у свою внутрішню базу та переносить додому виробництво уразливих компонентів, як-от мікрочипи.

Найближчими тижнями Пентагон планує розгорнути нову стратегію промислової бази, яка допоможе усунути затори в ланцюжку постачань. Оборонні гіганти США разом з іноземними партнерами дедалі активніше будують за кордоном, зокрема ракети, задля розширення можливостей систем. А норвезька компанія Kongsberg Defense&Aerospace нарощує запаси основних компонентів, аби впоратися з ризиком порушення ланцюжка постачань.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube