Черносотенная ПР ставит памятник своему идеологу Столыпину
Влада хоче ставити пам'ятник Столипіну у Києві – відповідній ініціативі депутатів-регіоналів уже дано офіційний хід.
Влада буде протягувати це рішення, знаючи, що саме Столипін під час свого урядування закрив усі українські товариства, заборонив пошанування Тараса Шевченка на 50-ті роковини його смерті та усі заходи до 100-ліття його народження, а також категорично заперечував саму можливість встановлення пам'ятника Шевченкові у Києві. Зрозуміло, заперечуючи цим не лише геній Шевченка, але і саме існування окремого українського народу. Саме із цих причин влада і прагне «водрузити» Столипіна у Києві.
Можливо, він і виглядає природньо на площах російських міст, хоча і в Росії не вщухає дискусія про «столыпинские галстуки» і таке інше. Однак Столипін у імперському мундирі в центрі української столиці означатиме лиш одне: є Україна Шевченка і є влада з україноненависницькими ідеалами Столипіна, які для неї – справжній дороговказ.
Тоді, гаспада із Партії регіонів, відкривайте справжні наміри – «в акурат» до 200-і річниці Шевченка поставити у Києві пам'ятник його душителю. А потім і до самого Шевченка руки дійдуть. А чому ні: адже вже зараз є здача Севастополя, знищення української мови і переписування історії на імперський манер.
Саме тому ця «столипінська ініціатива» насправді є замахом уже не на Мазепу, Бандеру чи Шухевича, а замахом на самого Шевченка, а значить на все глибинно українське, що є в кожному із нас.
Насправді ж у Києві повинні постати пам'ятники українським героям, а не російським шовіністам: у Франції ж ніхто не ставить монументи Бісмарку за те, що він видатний діяч сусідньої держави.
Влада буде протягувати це рішення, знаючи, що саме Столипін під час свого урядування закрив усі українські товариства, заборонив пошанування Тараса Шевченка на 50-ті роковини його смерті та усі заходи до 100-ліття його народження, а також категорично заперечував саму можливість встановлення пам'ятника Шевченкові у Києві. Зрозуміло, заперечуючи цим не лише геній Шевченка, але і саме існування окремого українського народу. Саме із цих причин влада і прагне «водрузити» Столипіна у Києві.
Можливо, він і виглядає природньо на площах російських міст, хоча і в Росії не вщухає дискусія про «столыпинские галстуки» і таке інше. Однак Столипін у імперському мундирі в центрі української столиці означатиме лиш одне: є Україна Шевченка і є влада з україноненависницькими ідеалами Столипіна, які для неї – справжній дороговказ.
Тоді, гаспада із Партії регіонів, відкривайте справжні наміри – «в акурат» до 200-і річниці Шевченка поставити у Києві пам'ятник його душителю. А потім і до самого Шевченка руки дійдуть. А чому ні: адже вже зараз є здача Севастополя, знищення української мови і переписування історії на імперський манер.
Саме тому ця «столипінська ініціатива» насправді є замахом уже не на Мазепу, Бандеру чи Шухевича, а замахом на самого Шевченка, а значить на все глибинно українське, що є в кожному із нас.
Насправді ж у Києві повинні постати пам'ятники українським героям, а не російським шовіністам: у Франції ж ніхто не ставить монументи Бісмарку за те, що він видатний діяч сусідньої держави.
Переконаний, і у нас це затьмарення минеться разом із крахом антиукраїнського режиму. Який ми всі разом мусимо прискорити.
Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter
Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки