Блогер Сергій Чаплигін пропонує переклад статті новеліста Евана Морісона "Що я думаю про те... чому капіталізм хоче, щоб ми залишалися самотніми", надруковану у британському виданні TheGuardian.

Нам подобається думати, що в умовах вільного ринку ми вільні. Що ми – вище реклами та соціального маніпулювання. Однак спостерігається нова тенденція в суспільстві – піднесення самотньої людини як еталонного споживача. І тут ми маємо парадокс: те, що раніше вважалося радикальним, – залишатися без пари, тепер може стати нормальним.

Тривалі відносини, як і "довічна робота", швидко перетворюються в ненадійні і тимчасові відносини без зобов'язань – те, про що більше десяти років тому застерігав нас соціолог Зигмунт Бауман (Zygmunt Bauman). Двом людям, що працюють на себе, без перспектив стабільності, складно будувати своє майбутнє разом. Капіталізм хоче, щоб ми були самотніми.

З 60-х років самотність вважалося радикальним вибором, формою бунту проти буржуазного капіталістичного конформізму. Як каже соціолог Жан-Клод Кауфманн (Jean-Claude Kaufmann), перехід від сімейного життя до сольного способу життя був частиною "непереборної рушійної сили індивідуалізму". Однак, ця свобода виглядає набагато менш чарівною, якщо дивитися на неї через призму запланованих змін в конс'юмеризм.

Сьогодні є економічний сенс у тому, щоб переконати народ жити на самоті. Одинаки споживають на 38% більше продуктів, на 42% більше пакувального матеріалу, на 55% більше електрики і на 61% більше газу на людину, ніж сім'ї з чотирьох чоловік. Про це йдеться в дослідженні, проведеному Цзяньго Лю (Jianguo Liu) з Мічиганського університету. Тепер у США самотні люди між 25 і 34 роками, які ніколи не вступали в шлюб, за кількістю випереджають людей у шлюбі на 46%. Розлучення являє собою зростаючий ринок: одна сім'я, що розпалася означає, що тепер вони повинні купувати два будинки – два автомобілі, дві пральних машини, два телевізори. Дні повної сім'ї як ідеальної споживчої одиниці полічені.

Капіталізм занурюється в стагнацію, і корпорації усвідомили, що тепер є два нових русла зростання: по-перше, на ринку, що розвивається наявність самотніх, і по-друге, в потуранні розлучень та концепції індивідуалістською свободи. Це помітно в змінах в рекламі – цільовою аудиторією для таких різних продуктів стають самотні, особливо – самотні жінки. Нова реклама Honda і Citibank протиставляє спільному життю – процес самопізнання на самоті і відстрочку створення відносин.

Як говорить Кетрін Джарві (Catherine Jarvie), новий шлях – це "відносини верхньої кишені", коли жодна зі сторін не прагне до довгострокових зобов'язань. Візьміть, наприклад, стрімке зростання популярності сайту для знайомств Match.com. У США оголошення на сайтах демонструють підсвідомий зв'язок між одноразовим споживанням і пропозицією себе: "Купи мені диван та трахни мене на ньому".

Це прирівнювання себе до продукту виявилося саме тому, що цикли запланованого і відчутного зниження споживання більше не приносять капіталістичного зростання. У період перенасичення ринку, коли ми вже спожили, все що могли, нас закликають втілити себе в "товари на ринку", споживаючи інших. Вправи з утилізації людей.

Тепер конс'юмеризм вимагає від тебе самотності, тому і продає його як щось сексуальне. Справа полягає в тому, щоб зараз більш радикально мати довговічні відносини, планувати спільне майбутнє та завести дітей, ніж бути самотнім. Спільне з кимось життя, довгострокові зв'язки з іншими членами спільноти тепер є радикальною альтернативою силам, які хочуть редукувати нас до розрізнених, відчужених бродяг в пошуках все більш короткочасних зв'язків з особистостями,які несуть у собі усвідомлення власної непотрібності.

Рішення: будь радикальним, заведи родину, вимагай зобов'язань від партнера. Скажи ні чарівності ринку одноразових одинаків.