Шановні читачі, до вашої уваги – традиційна добірка найцікавішого зі світу блогосфери за сьогодні, 25 квітня

Аграмунт натякає на свою відставку із посади президента ПАРЄ – Геращенко

Аграмунт уже не тонко, а товсто натякає на свою відставку у п'ятницю, по закінченню цієї сесії. А ще дуже показово, як його колеги- вояжери в усьому звинувачують російські ЗМІ. "Усе почалося із заяви ТАРС, які першими дали реліз про делегацію ПАРЄ, але ж ми їхали як сенатори", – лепечуть вони. Як же мило слухати все це в сесійній залі, де закликали до діалогу з милими росіянами. Попри вбивства українців! Але он воно як: росіяни – маніпулятори, а іхні медіа – підлі маніпулятори в квадраті. Непогано, що все це звучить у ПАРЄ, ми будемо повертатися до цих одкровень і цитат у наших дебатах.

КВУ: 11 нардепів жодного разу не проголосували в парламенті цього квітня

Ще 42 народні депутати пропустили більше 90% голосувань в квітні. При цьому жоден депутат не взяв участь у всіх голосуваннях. "Окремі народні депутати не голосують у парламенті по кілька місяців. Зокрема це стосується Семена Семенченка із "Самопомочі", який жодного разу не проголосував за березень-квітень 2017 року. Позафракційний Дмитро Ярош також не голосував у Раді з березня", – зазначив голова КВУ Олексій Кошель. Всього у квітні відбулося 12 пленарних засідань Верховної Ради, на яких мали місце 499 голосувань і було прийнято 15 законодавчих актів.

Чи зможе покоління "двотисячників" змінити Україну

Будь-які розмови про те, що, мовляв, лише молодь може все змінити вже настільки набридли, що нагадують зубний біль. Із 1991 року всі пройдисвіти всіх мастей використовували саме цю мантру в намаганні прикрити своє крадійство. Молодь сама по собі й не здатна нічого докорінно змінити – це очевидно, адже просто не має для цього засобів та можливостей. От стати рушієм революційних подій – тут без питань. Але не великих, справді всеохопних змін. Бо вона просто не має важелів для їх упровадження в життя. Бо всі керівні посади займають ті, хто старший їх на 20-30 років. У яких своє ставлення до життя, свої стереотипи, свій культурний код.

Тисячолітні символи нашої української нації

Вестимемо мову про державні символи України. Їх не так багато, одначе вони становлять цілісну, зрозумілу, багатовікову систему - що саме по собі дивно для нашої хаотичної нації. З ними нас асоціюють у світі. З ними ми живемо – й уже їх не стерти з пам'яті, доки живий бодай один українець. Із нашої історії йдуть вони, як коріння дерева – і поки зеленіє хоч одна гілка, будуть і вони, ці символи. Наші вороги розуміють наші символи і бояться їх. Вони й ми – одне ціле. Зосталася тільки одна незавершена справа: Великий Герб. Він прописаний у Конституції країни, але поки не існує у природі.

Антирейтинг: хто не має претендувати на місце у Верховному Суді

382 кандидати претендують на 120 вакансій суддів Верховного Суду. До списку недостойних увійшли 150 із 382 активних учасників конкурсу. До антирейтингу було включено тих претендентів, щодо яких у відкритих джерелах є інформація про ухвалення ними сумнівних рішень, причетності до корупції або порушення прав людини, непрозорості або надмірності статків, що не відповідають доходам, або які були помічені в неетичній поведінці, мають родинні та комерційні зв'язки, що можуть призвести або призводили до конфлікту інтересів.

1967 рік. Катастрофа, про яку наказали мовчати

В одних джерелах згадують про 27 загиблих, зокрема водія та кондуктора. П'ятьох пасажирів вдалося врятувати – їм надали медичну допомогу. Син згаданого М. Онупка, на той час немовля, запам'ятав із пізніших сімейних розмов, що насправді врятували шістьох людей – п'ять жінок і чоловіка. Але останній помер на березі. В інших джерелах можна знайти відомості про 37 загиблих або про 54 загиблих. Очильнику УРСР П. Шелесту правоохоронці доповіли, що "загинули 45 осіб... Двоє людей врятувалися дивом – вистрибнули з вікна автобуса". За відсутністю офіційних повідомлень, Київ швидко повнився найрізноманітнішими чутками.

Чому за крадіжку шоколаду на 238 гривень дали два роки й чотири місяці

Рівень правосвідомості й інтелекту користувачів українського сегменту Фейсбуку засвідчило бурхливе обговорення вироку Печерського райсуду Києва від 12 квітня 2017 року, яким до 2 років і 4 місяців позбавлення волі був засуджений громадянин, що вкрав у крамниці 20 плиток шоколаду на суму 238 грн. Власне кажучи, засудили його до такого покарання не за крадіжку шоколаду, а тому, що він раніше вже був двічі засуджений за крадіжки.