Шановні читачі, до вашої уваги – традиційна добірка найцікавішого зі світу блогосфери за сьогодні, 6 червня

Судова реформа: чому нас шиють у дурні

На практиці прогресу в реформі правосуддя практично немає. Єдине, що донедавна влада подавала як величезну перемогу всім – і народу, і міжнародній спільноті – створення нового Верховного Суду "з нуля". Але проблеми з конкурсом почалися з самого початку, а подальший перебіг конкурсу довів: "помилки", "випадковості" і "недопрацювання" дуже зручно траплялися практично на кожному етапі конкурсу, доводячи до думки, що конкурсом банально маніпулюють. Зараз, на останньому етапі добору, критично важливо тверезо оцінити стан речей і усвідомити масштаб проблем, поки ще не пізно їх виправити. Розберемо головні тези.

Як дискредитують боротьбу громадянського суспільства за судову реформу. ФОТО, ВІДЕО

Алкоспортсмени намагалися не тільки сконцентрувати на собі увагу, викрикуючи завчені лозунги, але й бажали "прорватися" до будівлі ВККС, таким чином дискредитуючи акцію активістів. Фактично перфоманс нагадав тітушок і їхній "Антимайдан" часів Революції гідності, коли в схожий спосіб намагалися дискредитувати ідеї громадянського суспільства. Тепер влада пішла іншим шляхом. Вони вдаються до абсурдних методів, щоб маргіналізувати подібні протести: приводять на акції "проплачених активістів" з умисними помилками в текстах, запахом алкоголю від "спортменів" і бабусь, що вже були помічені в сумнівних протестах на кшталт "Матери против войны".

Більше жоден "відпускник" не заблукає: Донеччина переходить на українську. ФОТО

Громада міста Покровська Донецької області почала процес переведення вивісок у місті на українську мову. Про це повідомив голова Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський: "Наразі громада Покровська є лідером процесу переведення інформаційних та рекламних вивісок у місті на українську мову. Громада старається. Бо є розуміння, що інформаційний простір кожного нашого міста має бути сформований так, щоб у людини, яка сюди заїхала, навіть крихти сумніву не виникало, що тут – Україна. У нашій ситуації – це одне із питань безпеки".

Україна й Італія підписали меморандум про міжпарламентську співпрацю. ФОТО

Такий Меморандум італійський парламент має лише з чотирнадцятьма парламентами країн світу. Тож Італія розцінює Україну як свого стратегічного партнера. Ми активно поглиблюємо нашу міжпарламентську співпрацю. Меморандум не залишиться декларацією на папері. Невідкладно буде утворено координаційну групу зі впровадження домовленостей Меморандуму. Також у Римі провів зустріч з головою Сенату Італійської республіки П'єтро Ґрассо. Він запевнив, що Італія послідовна в рішенні, що санкції проти російського агресора не можна скасовувати або навіть послаблювати.

Що слід усвідомити тим, кого дратує проспект Шухевича

Ви сумнівалися, що в Києві колись з'явиться проспект або вулиця Шухевича? Я, наприклад, ні хвилини. І знову ж таки не треба бути Нострадамусом, аби передбачити, що пам'ятник йому теж колись з'явиться. І так, я розумію, що в дуже значної частини українських громадян усе це викликає роздратування, й українське суспільство лише поляризується. Але причиною поляризації є не Шухевич або Бандера, а російська агресія, що триває, і в умовах якої кожен мусить визначитися - "за наших" він чи "за їхніх". І цей процес реалізують не якісь "секретні масони", на засіданні яких Порошенко доручає "назвати іменем Шухевича щось", регочучи як Доктор Зло.

Від кого Опоблок вимагає припинити війну?

Учасники Опоблоку, ви боягузи. Такі ж, як і ваш президент-утікач. Ви не маєте ні сміливості, ні волі, ні бажання назвати речі своїми іменами. Хочете знову повернутися до влади, але у вас "кишка тонка" навіть звернутись за адресою, конкретно сформулювати, кому адресуєте свої заклики. А від боягузів навряд варто очікувати, що бодай одне таке звернення вони встановлять у Москві. Аби, проїжджаючи поруч, Путін бодай оком кинув на вимогу припинити війну. Так само "слабо" розмістити це гасло під вікнами свого колишнього шефа Януковича, який запросив війська РФ в Україну, що й підтвердив уже покійний представник Росії в ООН Чуркін.

Створити можливості: щоб усе більше людей в Україні спілкувалися українською

Питання мови є, поза сумнівом, світоглядним. Уподобання чи захист державної мови не має нічого спільного з "ворожістю", "примусом" або "утисками". Це принциповий вибір, реальний крок у напрямку "геть подалі від Москви", безпекове дистанціювання від агресора. Відстоювання української мови не може зводитися тільки до відзначення Дня української мови або навіть успішної реалізації одного чи низки проектів. Це довгий шлях, який може тривати багато років. Утім, аби в Україні більше людей почало комунікувати українською, треба не лише ухвалювати нормативно-правову базу чи популяризувати мову.