Шановні читачі, до вашої уваги – традиційна добірка найцікавішого зі світу блогосфери за сьогодні, 14 червня

Порошенко таки зустрінеться зі Трампом. Раніше за Путіна

Можливо ще ніколи з часів ядерного роззброєння зустріч з українським президентом не була настільки важливою для американського, як сьогодні. І ми всі знаємо чому. Причому за останні кілька місяців і навіть тижнів (після свідчення колишнього директора ФБР Комі) її роль зросла ще більше. Тож можемо паралельно констатувати: ще ніколи Росія так не сприяла організації зустрічі між американським та українським керівництвом – спочатку на рівні очільника МЗС, а тепер і президента – як станом на червень 2017 року. І це ще раз підтверджує: час може грати і на руку Україні.

Бути чи не бути воєнному станові в Україні?

Нинішня ситуація дуже складна: ми прекрасно розуміємо, що це не антитерористична операція, а фактична боротьба з російською агресією. Тому тут виникає питання: яку ми повинні проводити юридичну політику, які запроваджувати засоби захисту національного суверенітету та безпеки в найширшому розумінні цього слова в цих умовах? Я думаю, що повноцінного запровадження воєнного стану в країні не буде, але те, що нам необхідно прийняти складне рішення щодо наших стосунків із РФ – очевидно. Особливо зважаючи на ту роль, яку відіграє сьогодні Росія у світі. До того ж на певному етапі гібридна війна вичерпала свої політичні межі.

Гібридні сувеніри гібридної війни довкола нас

Ситуація у світі й, зокрема, у Східній Європі не дозволяє нам просто й наївно оцінювати відверті провокації та давати можливість аморальним злочинцям заробляти на нацизмі, пояснюючи це захопленням колекціонерів. А чому в Празі також продаються чашки з фотографіями Путіна та Сталіна? Причина та сама, що й у випадку зі продажем книги Гітлера "Mein kampf" російською мовою на майдані Незалежності. Очевидно, її покликання – закцентувати увагу й нагадати нам про нашу залежність. Від якої країни – здогадайтеся вже самі... Я це називаю "гібридна війна = гібридні сувеніри".

Другий фронт реформ – який він?

Критичні завдання – забрати монопольний контроль у держави над найважливішими сферами та позбутися зайвого посередника у стосунках між людьми. Цей процес можна назвати дерегуляцією. У ході дерегуляції зникає чимало нікому не потрібних законів, дозволів, агенцій. Водночас залишається важливий складник – передача деяких важливих функцій від держави до громадянського суспільства. І саме тут криється найцікавіше. Перехід від активного користування суто юридичними приписами до великого розмаїття неофіційних соціальних норм – це справжній квантовий стрибок у свідомості.

Усе, як удома: ЄС скасовує плату за роумінг

Плату за роумінг на території Європейського союзу планують скасувати із 15 червня, заявили президент Європарламенту Антоніо Таяні, президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер та прем'єр-міністр Мальти Джозеф Мускат від імені Мальти, яка головує в Раді ЄС. "Відтепер громадяни, що подорожують Євросоюзом, матимуть право дзвонити, писати смс і зв'язуватися через свої мобільні пристрої за такою самою ціною, яку вони платять удома. Більш ніж 10 років наші інституції наполегливо працювали, щоб виправити цю ринкову помилку", – йдеться в заяві.

Гіркий контекст суцільних "якщо" в українській освіті

Шкільний комплекс того суспільства, що декларує "Все найкраще – дітям" як аксіому має закритий внутрішній двір у вигляді "базарної площі" для щоденного спілкування дітей та вчителів в атмосфері високої ландшафтної та архітектурної культури замість пострадянського "плацу" для шкільних "лінійок" та спортивний майданчик із добре розвиненою інфраструктурою, а не лише комбіновану площадку для пари ігрових видів спорту та яму з піском, де вигулюють собак мешканці мікрорайону.

Кожна хвилина нашого нормального життя

Що ж нас об'єднує? Почуття спільного майбутнього. Відчуття того, що ми, хоч і не знайомі особисто, – одна велика спільна сім'я. Саме це відчуття пронизувало повітря там, в Сіверськодонецьку. Пам'ятаймо: наше нормальне життя залежить від наших щоденних маленьких, але якісно зроблених справ, від нашого бажання допомагати один одному та від нашої рішучості не опускати руки. А ще, від тих хлопців на Лінії Вогню, які й зараз там стоять, захищають нас. І не забуваймо дякувати їм за те, що вони роблять свою Велику Справу. Дякувати за кожну хвилину нашого нормального життя.