MENU

Конституційний суд – на пенсію, президента – на роботу

4243 0

Бюджетний процес у розпалі, бюджетні ресурси – у розвалі. Бо серед бюджетних трендів влади (позабюджетних теж) – розтринькати побільше народних грошей на себе улюблених.

Аж ось позафракційний В. Купрій надумав тренд переломити – зекономити п’ять копійок на охороні Голови Конституційного Суду. Може й вісім, бо фінансових розрахунків до свого законопроекту №7328, шановний депутат не надав.

І так ясно: не охороняти Голову КСУ дешевше, ніж охороняти. А ще дешевше – ліквідувати цей спаплюжений і зайвий суд.

КСУ — зачинити…

Прибравши КСУ, вже за рік збережемо 182 млн. 306 тис. 900 грн. Саме стільки планується на його утримання згідно п.61 додатку 3 до проекту Держбюджету-2018. Це – прямі видатки, а непрямі, як от на охорону, також чималі.

Економія не самоціль, на корисне грошей не шкода, та воно ж шкодливе. Минулого квітня про це вже писалось, відтоді мало що змінилось. Хіба що гальмування законопроектів із депутатської недоторканності нагадало ще одну функцію високого суду — блокувати невгодні владі проекти.

Читайте також: Як ми втратили незалежний Конституційний Суд

А поки КСУ займається попередньою цензурою законопроектів (справа у цивілізованому світі небачена) корупціонери прохолоджуються.

… Антикорупційний суд відчинити

Святе місце не запустіє, у двері КСУ гучно грюкає новий претендент — Антикорупційний суд України.

Справа з його утворення набирає обертів. Щоправда, мабуть для розгону, поки відкотили: 21 листопада пропрезидентські Р. Князевич (БПП), В. Яніцький (БПП), Л. Ємець (НФ) внесли проект постанови, №6011/П про відкликання проекту Закону про антикорупційні суди за №6011 від 01.02.2017. 

Не те щоб законопроект був поганим, ініціатори не ті — "Самопоміч", "Батьківщина", єретики із БПП. Однак всебічний тиск наростає, скільки б мотузочка не звивалась, кінчик проглядає: антикорупційному суду бути!

Хоч особисто я надій на нього не плекаю, все ж — цілковито "за". Хай усі побачать, що судове переслідування корупції фікція, що суд цей бездіятиме.

10 років регресувала не лише соціально-економічна сфера, а й протидія хабарництву. І було негусто, а опріснилось вкінець: проваджень наразі 461, до суду за час роботи НАБУ (від 6 квітня 2015-го) скеровано лише 97 справ (149 обвинувачених), вироків (не всі набули законної сили) — 21, з них тільки 6 (стосовно 11 обвинувачених) до позбавлення волі. Милосердні, ви наші.

Тож новітній скандал поміж "антикорупційників" — не буря в келиху води, а сморід у келиху порожньому.

Пришвидшимо прощавання з ілюзіями: справа не в структурі антикорупційних органів, а у ставленні влади до корупції. Була б команда "фас!", менти із суддями корупціонерів у шматки порвали. За будь-якої структури.

Наведу автоцитату понад 5-тирічної давнини:

"Один з міфів твердить, ніби нездарна влада безуспішно бореться з корупцією. Це вірно, але з точністю до навпаки: насправді, розумна влада успішно корупцію насаджує.

 Тому, що корупція це:

1. Плата чиновникам за лояльність.

2. Кругова порука у владі. Рипнувся проти зверхників? Тут на тебе й чатує підколотий, підшитий протокол.

3. Корупційні струмки через кишені чиновної дрібноти зливаються у ріки, які, всупереч законам фізики, течуть угору.

4. Заслін від проникнення чесних і амбітних до верхніх ешелонів влади. Законні прибутки службовців невеликі, тож невеликий і вибір: або чесна бідність, або корупція, або шукай щастя де інде.

5. Утримання чиновників-корупціонерів перекладається з бюджету на громадян-прохачів і невладний бізнес.

6. Контроль над бізнесом. "Не ділишся — не працюєш."

Чимало трапилось відтоді, був і переляк можновладців від Євромайдану. Попервах зробили кілька антикорупційних кроків: держзакупівлі через систему ProZorro, е-декларування.

Згодом оговтались, усе згортають, повертаються на круги своя. Боюсь, що давня цитата знову актуальна: нюанси зміщаються, але корупція залишається робочим інструментом влади.

І які б інструменти не грали у антикорупційному оркестрі: НАЗК, НАБУ, САП, Антикорупційний суд — "хоч десять раз пересідайте", мелодія звучатиме фальшиво, доки диригент той самий.

Ще кілька слів про диригента.

Президента – на Банкову

Англійська королева живе й працює у Букінгемському палаці,  американський президент — у Білому домі. Не найгірша компанія.

І наші князі й гетьмани не запрягали зранку з хати до офісу. Час і гарантові переселитись у робочу резиденцію на Банковій. Нам це стане дешевше, йому зручніше, державі — корисніше.

Читайте також: Стопами Януковича: що приховують зміни до закону "Про держслужбу"

Це не та пропозиція на обґрунтування якої слід публікувати карти-схеми й детальні викладки. Та хто ж не знає, що інфраструктура комплексу дозволяє повноцінно забезпечити і проживання, і діяльність президента?

Причому не за довгі роки — за лічені місяці. Нехай вже буде так: новий президент, з початку нової каденції, в’їде на Банкову не на гастроль, а на постійне проживання. І на плідну роботу. Для України.

Борис БЕСПАЛИЙ, для UAINFO


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі



Правила коментування ! »  
Комментарии для сайта Cackle

Новини