Шановні читачі, до вашої уваги – традиційна добірка найцікавішого зі світу блогосфери за сьогодні, 11 червня

Європарламент може ухвалити рішення щодо бойкоту ЧС-2018 в Росії

Європарламент може ухвалити рішення щодо бойкоту ЧС-2018 в Росії. Про це повідомив кореспондент "Радіо Свобода" Рікард Йозвяк у власному Твіттері. До слова: Велика Британія, Ісландія та Австралія вже оголосили дипломатичний бойкот мундіалю в РФ, а також бойкотувати його планують депутати Бундестаґу. Дипломатичний бойкот передбачає відсутність на чемпіонаті офіційних делегацій тієї чи іншої країни. Країни, європейські інституції, міжнародні правозахисні організації, журналісти надшанованих видань або офіційно не їдуть, ухвалюючи відповідні колективні рішення, або закликають не їхати на ЧС-2018 через війну на Донбасі й анексію Криму, а шість тисяч "наших" одноклітинних кретинів – їдуть...

У листі Сенцова до G7 стільки сили й благородства – лише камінь це не відчує

Треба точно чути, що сказав Олег Сенцов, – і не знівелювати його вимоги: він помре, якщо не звільнять усіх. Олег пішов на смерть не за себе. Я не знала його раніше особисто – як жаль... Таке полегшення – знати, що в пеклі земного нашого життя є поряд він. Це пояснює, як земля ще не полетіла в тартарари... Сенцов має лишитися живим і вільним – разом із усіма нашими 70 політв’язнями, яких тримають у російських тюрмах. У його листі до G7 стільки сили й благородства – лише камінь це не відчує.

Washington Post: Поділ українців щодо мовного питання трохи знижується. Результати дослідження

Володимир Кулик показує, що за останні два десятиліття ми спостерігали два явища: (1) зниження "російськості" і (2) одночасне підвищення кількості людей, що визначають національну приналежність в цивільному, а не етнічному сенсі. Використовуючи оригінальні дані, Ґрем Робертсон і Ґриґоре Поп-Елекс виявили, що кількість людей, які сприймають Україну як свою батьківщину, значно збільшилася. Населення України – це сильно поляризоване постколоніальне суспільство, де етнічна приналежність надзвичайно виражена, де зовнішні сили намагаються посилити етнолінгвістичну напруженість. І все ж "прихильність" до української держави зростає.

Трамп проти світу. Й України теж

Складається враження, що адміністрація Дональда Трампа перейшла до планомірної політики зі знищення чинного міжнародного порядку, який вони ж самі активно створювали й підтримували з 1945 року. Канадський саміт – лише черговий доказ цього курсу. Невизначеність бачення США та хитка трансатлантична єдність ставить Україну в іще важчі умови формування й реалізації зовнішньої політики. На міжнародній арені офіційний Київ і без того змушений виходити з відносної слабкості країни та постійної загрози з боку РФ, яка в найближчому майбутньому не зникне. Тепер до цього переліку умов додається також невизначеність щодо політики колективного Заходу.

Сербія в лабетах прокремлівської риторики

Цей незграбний пропагандистський прийом знову нагадує, наскільки міцно штампи російської пропаганди сидять в мізках сербських політиків, як старанно вони насаджуються в Сербії. Ну й не треба забувати, що сьогодні Сербією правлять люди, які не були частиною народного протесту проти режиму Слободана Мілошевича – навпаки, були частиною тодішньої системи. Тому міністр оборони Сербії кривить душею, коли гордо заявляє, що президент Сербії Вучич – не Янукович, і тому його країні "підступність західних спецслужб" не загрожує. Вучич, звичайно ж, не Янукович. І не Мілошевич. Він продукт режиму Мілошевича.

Клімкін: У правоохоронців має бути багато запитань до закарпатських футболістів, які грали в одному чемпіонаті з "ДНР-"ЛНР"

10 червня у Лондоні пройшла вирішальна гра чемпіонату світу з футболу під егідою КОНІФА – федерації футбольних асоціацій, до якої входять збірні невизнаних держав, залежних територій, національних меншин, народів без власних держав, а також збірних, які не входять до складу ФІФА. У цьому ж турнірі взяли участь збірні Абхазії, Тибету, Секейського краю та інші, а у відбіркових матчах навіть команди ОРДЛО. У фіналі команда Північного Кіпру зустрілася з закарпатською "Karpatalja" (з угорської – Підкарпаття), яка виступає з українсько-угорською символікою та контурами Закарпатської області на емблемі.

Чи можуть українські письменники писати російською?

Саме в цій ділянці нашої культури – в літературі – мова є панівною ознакою належності. Крапка. У мене немає жодної зневаги до таких авторів: я читаю Херсонського й Чичибабіна; Віктор Некрасов – теж серед улюбленців. Але за всієї поваги до їхньої майстерності не можу назвати їх українськими – не з власної пихи, а тому що вони ідентифікують себе в єдності з російською культурою. Тому що це в них стрижневе, це гени, це глибина культурних зв’язків і традицій, успадкованих і осмислених. Хай собі пишуть прекрасні твори своєю рідною материнською мовою, збагачуючи сучасну російську літературу – в тім нема гріха. Український письменник пише українською.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram