Завтра, 15 січня, о 10:00 (вхід відкритий, приходьте!) Вища рада правосуддя (ВРП) має ухвалити (?) остаточне рішення щодо звільнення або "помилування" судді Вовчанського районного суду Ірини Уханьової.

Фабула проста: суддя Уханьова на одному із засідань заборонила харківському громадському активістові та правозахиснику Максимові Корнієнку знімати відкритий судовий процес на мобільний телефон, розпорядилася видалити його із зали, а потім ще й засудила Максима на 15 діб. 

Пізніше апеляція скасувала це свавільне рішення Уханьової – визнала правозахисника й активіста невинним.

Максим розпочав боротьбу за звільнення судді через повну неадекватність і непрофесійність

Читайте також: Хто претендує на посади членів Вищої ради правосуддя. ІНФОГРАФІКА

4 грудня ВРП вже збиралася для розгляду цією простої історії. Доповідач у справі – Олексій Маловацький – нагадав рішення Першої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя: рекомендувати звільнити Уханьову з посади судді, а також закликав членів Вищої ради правосуддя підтримати це рішення.

І тут почалися запитання від інших членів ВРП – точніше почалася вистава! Члени ВРП запитували в Уханьової про стан її здоров'я, про навантаження, про те, скільки ще суддів працює у Вовчанському суді. Як ці питання стосуються історії із винесенням свавільних рішень Уханьовою?

Відповідь – у порядку формування ВРП. Цей орган сформовано переважно суддями. І вони (не всі, але ті, хто ставив дивні запитання Уханьовій), напевно, пам'ятають свої дні роботи в якомусь райсуді. Тому оці недоречні питанн про здоров'я.

Инша річ – Маловацький. При всьому смутному тлі цього члена ВРП, Маловацький сюди потрапив із бізнесу, тому йому невідомо, як воно буває в районному суді із навантаженням. Тож він й обстоював саме звільнення Уханьовою без урахування инших обставин. Але настрій у багатьох його колег був, судячи із запитань, инакший.

Отже, рішення стосовно Уханьової буде завтра. Я би дуже хотіла помилитися, але вангую, що ВРП залишить на посаді судді Уханьову, й це рішення буде продиктовано такою логікою: не можна знекровлювати Вовчанський райсуд. І байдуже, що в цьому суді залишиться та, хто виносить свавільні рішення й, до речі, ані визнання провини, ані вибачень перед потерпілим не принесла.

Читайте також: Кому довірити судову реформу та відбір суддів у нові інституції

Цю хибну логіку пречудово описав ще 100 років тому Михайло Коцюбинський в оповіданні "Коні не винні". Ця історія про поміщика Аркадія Петровича Малину. Він вважає себе лібералом, патякає про права мужиків на землю, але як ті мужики приходять забирати цю землю, Аркадій Петрович Малина починає петляти. Коли його син викликає загін козаків для придушення мужиків, наш герой-ліберал не відсилає назад карателів, а дозволяє заїхати на обійстя... бо коні втомлені. Коні ж не винні.

Про таку логіку в ухваленні рішень неодноразово чула й від членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККСУ). Всі ці розповіді, що не може звільнити всіх негідників з посад суддів, бо не буде кому судити – та сама схиблена схема мислення: коні не винні.

Питання: чи можна досягти оновлення судової системи і появи довіри до судової гілки влади, якщо користуватися старими підходами, якщо правосуддя вершитимуть ті самі люди, що виносили раніше свавільні рішення? Ні!

Що робити? Переформатовувати ВРП і ВККСУ. Змінювати порядок формування цих органів. Оскільки європейський підхід, що аналогічні органи формують судді, для України, як країни із транзитною (перехідною) демократією, не годиться.

Після Революції гідності судова система з її самоврядними органами ВРП і ВККС вже двічі провалила завдання на самоочищення. Тому ці органи (або один замість двох) мають бути сформовані із залученням представників громадянського суспільства, які керуватимуться иншою логікою. Приклади у світі є.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram