Шановні читачі, до вашої уваги – традиційна добірка найцікавішого зі світу блогосфери за сьогодні, 1 лютого

Нова російська зброя: чотири небезпеки, яких слід остерігатися

Стратегічна мета Москви – не знищити, а контролювати та стримувати Захід тактикою "поділяй і володарюй". Ядерна зброя не відіграє в цьому особ­ливої ролі. Військове залякування наявне, та це лише одна з багатьох тактик, до яких вдається Кремль, сіючи розбрат. Серед інших методів – кібератаки, інформаційні операції, купівля впливу, зловживання правовою системою, використання експорту енергоресурсів і диверсії. Замість роззявляти роти, спостерігаючи блискучі "штучки", які показують російські телеканали, нам слід замислитися, як протидіяти зброї, що її Росія застосовує вже зараз.

Знайомтеся, це Стівен Прюїт. Він зробив три мільйони правок у Wikipedia

Навряд чи ви впізнали чоловіка на фото, хоча з великою вірогідністю користувалися результатами його праці. Знайомтеся, це Стівен Прюїт. Удень він працює клерком на митниці, а у вільний час – редагує Вікіпедію. Стівен вніс три мільйони правок до вільної енциклопедії, доклавши руку до вдосконалення третини всіх статей англомовної Вікіпедії! За останні 14 років він також написав 35 000 оригінальних вікі-статей з нуля та став найрезультативнішим автором інтернет-енциклопедії. 

Логічне презирство: кого зневажає Путін

Путінові потрібна проросійська адміністрація в Києві, збереження контролю над Донбасом і визнання російського статусу Криму. Ніякого іншого сценарію він для нас не має. У його свідомості президент України або Молдови нічим не відрізняються від президента Татарстану або губернатора Курської області. Порошенко бісить Путіна саме тому, що не хоче поводитися як малоросійський губернатор, іще й називає його – імператора, царя, вершителя доль – на ти, як якогось там Лукашенка!

Чому в театрі райок має бути й чого не слід питати в мешканців деяких міст

В українській літературній мові маємо лише нормативні наголоси УкраЇна, украЇнський. Назву містечка недалеко Києва теж потрібно наголошувати УкраЇнка, а запитувати зросійщених мешканців містечка щодо наголосу – сумнівна справа. Можна запитати пересічних мешканців Слов'янська, Старобільська, Білгорода-Дністровського про назви їхніх міст і одержати відповіді: СлАвінск, СтаробЄльск, Бєлгород-Днєстровскій. Людей потрібно привчати до літературних наголосів, а розхитувати систему наголосів непотрібними опитуваннями не варто.

Яскраве свідчення нашої політичної деградації

Висунення кандидатів у президенти перетворилося на парад марнославства. Кожен із більш-менш рейтингових кандидатів прагнув показати одностайну й масову підтримку народу, причому різних його верств – молоді й пенсіонерів, бізнесменів і військових, діячів культури та представників місцевого самоврядування, чоловіків і жінок. У підсумку ці висунення, які активно висвітлювали олігархічні телеканали (як легко завдяки цьому простежувати фінансовий "дах" кандидатів!), злилися в якусь одноманітну й нудну картинку.

Головний ворог Зеленського й подібних йому кандидатів

Нинішні цифри зовсім не обіцяють Зеленському однозначної перемоги. З однієї причини: рейтинг росте, поки кандидат мовчить. Час інколи грає злий жарт із тими, хто штурмує політичний олімп під маркою "третьої сили" та "людини зі сторони". Тому що єдиний шанс для подібного персонажа – це вселяти максимально неконкретні надії. Бути таким собі воском, із якого кожен зліпить то, що захоче. Єдиний шанс на успіх – це бути максимально несхожим на конкурентів. Аби виборець голосував не стільки за тебе, скільки проти інших.

Випити з дідом через 24 роки по його смерті

Писане слово – найкращий спосіб комунікації поколінь, які могли розминутися. Прості щоденники та буденні записи, листи й робочі нотатки – то величезний скарб для наступних поколінь. Для того, щоб відправляти їх у майбутнє, не обов’язково бути загальнонаціональним героям чи знаним письменником. Мить, коли відчуваєш людину, якої давно немає, – безцінна, як і можливість побачити, яким був твій дід до того, як стати твоїм дідом, а випити з ним через 24 роки після його смерті – то взагалі варте окремого допису.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram