MENU

Судова реформа Зе. Які зміни чекають на українську Феміду

302 0

Продовжуючи роботу в режимі "турбулентності" та відкрито демонструючи наявність конфлікту між законодавчою та судовою гілками влади, 16 жовтня депутати Верховної Ради України проголосували у другому читанні за президентський законопроект №1008 щодо судової реформи.

Ним було внесено зміни до низки нормативно-правових актів, які регулюють процес очищення влади, судоустрій і статус суддів, роботу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Вищої ради правосуддя.

Звичайно, говорити про цей законопроект як про повноцінну судову реформу складно, оскільки він покликаний закласти базис подальшого реформування судової гілки влади, що підтверджується обґрунтуванням необхідності його прийняття, викладеним Комісією з питань правової реформи при президентові України.

Більшою мірою законопроект стосується саме діяльності органів суддівського врядування, які наразі мають незадовільний рівень довіри українців через фактичну необмеженість повноважень при проведенні конкурсних процедур добору суддів та їх кваліфікаційного оцінювання, і лише побічно зачіпає Верховний Суд.

Читайте також: "Портнов руйнує судову реформу Зеленського" – політолог

Досвід попередньої судової реформи показав, що розпочаті у 2016-2017 роках процедури досі не завершені, зокрема, тільки половина суддів від усього суддівського корпусу вважаються такими, що пройшли кваліфікаційне оцінювання, процедура добору суддів на вакантні посади, розпочата у 2017 році, ще триває. До цього часу в Україні існує близько 2000 незаповнених вакансій суддів у судах першої інстанції та 14 судів, де взагалі судді відсутні.

Відтак, прийнятий законопроект концептуально спрямований на вирішення саме цих питань, але детальний аналіз запропонованих в ньому процедур та механізмів показує наявність як позитивних змін, так і новел, що можуть нести негативні наслідки для судової системи України, про які вже встигли висловити своє занепокоєння представництво ЄС в Україні, посольство Канади, Рада Європи та Моніторинговий комітет ПАРЄ.

Із позитивного слід вказати про розпуск чинного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС), зменшення її складу до дванадцяти членів, зміну порядку її формування, зокрема шляхом проведення конкурсу трьома представниками Ради суддів та трьома міжнародними експертами.

Не менш важливим є створення Комісії доброчесності та етики, яка займатиметься питаннями призначення і звільнення суддів та покаранням за дисциплінарні проступки. До її складу входитимуть три представники Вищої ради правосуддя та три міжнародні експерти, що матимуть право вето порівняно з колегами із Вищої ради правосуддя.

Збільшено перелік посад, які підпадатимуть під дію Закону України «Про очищення влади», зокрема керівники Державної судової адміністрації та ВККС, які обіймали посади в період з 21 листопада 2013 року по 19 травня 2019 року.

Із головних ризиків, які містить законопроект, варто зазначити зменшення кількості суддів Верховного Суду (до складу якого входять Касаційний адміністративний, господарський, кримінальний та цивільний суди) до 100 осіб, хоча наразі їх 192. Адже у провадженні цих суддів перебуває понад 70 000 справ, які можуть залишитися у підвішеному стані. Проте, механізм та процедура зміни кількості суддів не врегульовані законопроектом.

Поряд зі зменшенням кількісного складу суддів Верховного Суду, законопроектом зменшується і їх заробітна плата - до 55 прожиткових мінімумів, що в сучасних умовах є недопустимим. Адже, висококваліфіковані правники, якими, у своїй більшості, є судді Верховного Суду, мають бути добре мотивовані з боку держави, а не третіх осіб, які прагнуть постійно чинити вплив на судову систему України.

Читайте також: Що треба зробити, аби мати "Лондонський суд" на Печерських пагорбах

Із негативного також варто відзначити, що механізм припинення повноважень нинішньої ВККС прописаний таким чином, що вона банально не зможе закінчити кваліфікаційне оцінювання та добір суддів першої та апеляційної інстанцій. А це, у свою чергу, призведе до дефіциту кадрів та затягування розгляду судових справ.

Крім того, не варто забувати, що процедури звільнення попередніх членів Вищої ради правосуддя та ВККС оскаржуватимуться саме до сумнозвісного Окружного адміністративного суду міста Києва, що також може додатково паралізувати процес подальшої судової реформи. Ба більше, боротьба із вказаним законопроектом може бути перенесена у площину Конституційного Суду України та міжнародних судових органів.  

Підсумовуючи, варто зазначити, що вказаний законопроект дійсно має на меті врегулювання питань організації діяльності ВККС, Вищої ради правосуддя та Верховного Суду, в той же час містить положення, які можуть нівелювати попередні здобутки на шляху реформування судової гілки влади в цілому.  

Підписуйся на сторінки UAINFO у FacebookTwitter і YouTube

Ігор БЕНЬКО


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі



Правила коментування ! »  
Комментарии для сайта Cackle

Новини