Ілюстративна світлина

Цілком зрозуміло, що коронавірус суттєво вплине на спроможності збройних сил та оборонно-промислових комплексів різних країн. Які попередні висновки можна зробити?

1. Пандемія знижує боєздатність армій.

Середній вік військових такий, що відносить їх до категорії з найнижчим ризиком смертності. Але хвороба марширує по казармах, авіаносцях і бойових частинах. Військові колективи чи не ідеально підходять для поширення вірусу. Бо вони діють зосереджено. А коли хворіє один член екіпажу, непридатною для бою стає вся система озброєнь.

Захворювання американців на базі США у Південній Кореї змусило Пентагон замислитись про спроможність усього свого контингенту в цій країні виконувати місію стримування. Не рятують від хвороби й військові звання. Є хворі серед керівництва високих рангів у США та Європі. Вивід з ладу вищого військового керівництва, вимога ізоляції контактуючих осіб суттєво погіршує керованість армій, видів та родів збройних сил.

Не думаю, що Україна буде винятком. Підготовка та виконання завдань бригадами ЗС України в зоні операції Об'єднаних сил на кожному етапі своєї діяльності так само несе ризики впливу вірусу. Необхідність карантину щодо всіх контактуючих з тими, хто захворів, збільшить прогалини в бойових порядках у геометричній прогресії.

Читайте також: Война с коронавирусом на фронте. Сначала надо победить "совок"

За таких умов спроможність військ виконувати свої завдання знижується. Незалежно від того, про що йдеться: про американський авіаносець "Теодор Рузвельт" з хворими на борту чи екіпаж танку Т-64.

2. Скасовуються заходи міжнародної співпраці.

Пандемія вплинула на скасування низки міжнародних багатосторонніх і двосторонніх навчань. Зменшення масштабів та активності військових навчань розглядається як один зі способів уповільнення поширення інфекції. Підрозділи та армії, які не тренуються та не навчаються, стають слабшими. Тож командирам ще доведеться поламати голову над тим, як пом'якшити вплив пандемії на навчання та загальну готовність військ.

3. Пандемія вплине на структуру армій.

Можна очікувати, що в арміях підвищиться роль медичних служб. Зміняться вимоги до кількості та оснащення польових госпіталів. Зросте пріоритетність військ РХБ захисту – це частини, які спроможні мінімізувати вплив ядерної, хімічної чи бактеріологічної зброї ворога на армії, а за потреби – й на населення. Органи медичної та РХБ-розвідки і планування мають бути забезпечені необхідними ресурсами та мати відповідні навички.

4. Пандемія підштовхнула армії до виконання поліцейських функцій.

Армії непомітно стали важливим актором у внутрішньополітичному житті. Армія, мабуть, все частіше і ширше буде "підпирати" поліцію протягом якихось загальнонаціональних криз. Що вимагатиме оновлення правової бази для мінімізації ризиків для демократичних прав та свобод громадян у період пандемії. Разом з тим, широке залучення армійських підрозділів до поліцейських чи рятувально-карантинних функцій може послабити базовий функціонал збройних сил.

5. COVID-19 примусить трансформувати системи управління держав для протидії загрозам.

У США під операції, коли "масштаби, складність або інші фактори вимагають можливостей служб щонайменше двох військових відомств" створюються відповідні командні чи управлінські структури "під задачу".

Проте для України це, на жаль, вже запізніла теорія. В Україні питання координації роботи різних міністерств та відомств у протидії масштабним загрозам мало бути прописано у так званому Плані оборони. Цей новий документ оборонного планування ще розробляється. Тож координації та центру прийняття рішень немає. МОЗу для цього замало. МОУ, МЧС, Нацгвардії та МОЗу доведеться вчитись по ходу.

6. Збільшиться значення мобілізаційних ресурсів та стратегічних запасів.

У період карантину обмежили контакти не лише люди, але й держави. Контроль на кордонах став жорсткішим. Зросла увага до засобів, які гарантують безпеку та стабільність у державі – від захисних масок до продовольства, а також до мінімізації впливу пандемії на логістичні та постачальні мережі. Це стосується як цивільних споживачів, так і потреб збройних сил.

Можна очікувати, що країни почнуть нарощувати стратегічні запаси та мобілізаційні резерви, будуть проводити заходи з підготовки національних економік до роботи в умовах так званого мобілізаційного періоду. Це особливо актуально для держав, які мають загрозу зовнішньої агресії.

7. Зміна підходів до витрат на оборону.

Витрати на потреби оборони в найближчі роки у провідних країнах Європи можуть зменшитись. Фінансування екстрених заходів боротьби з вірусом посилює тиск на економіки цих держав. Залежно від того, скільки часу вірус продовжуватиме розорювати Європу, відновлення може зайняти роки, а не місяці. Тому політики Європи будуть підіймати на щит скоріш цивільні, а не військові проєкти як такі, що будуть рушіями нового відновлення після опанування пандемії.

На тлі паніки від коронавірусу для Європи загроза військового втручання Росії відійшла на другий план, а сама Москва використовує цю ситуацію (як приклад – "гуманітарні конвої" армії РФ до Італії), щоб послабити або взагалі зняти з себе санкції.

8. В оборонній промисловості почне домінувати ставка на власні можливості.

Економічний вплив пандемії позначиться і на оборонній промисловості. Необхідність карантинних заходів спричиняє відставання програм у виробництві вже замовлених зразків нових озброєнь та розробці нових у США та Європі. Схожі виклики стоять і перед Україною та її оборонною промисловістю. За певними напрямами виконання державного оборонного замовлення вітчизняними підприємствами в інтересах Збройних сил буде ускладнене. Також є питання щодо реальних обсягів фінансування ДОЗ-2020.

Не виключено, що в рамках секвестру бюджету країни можуть бути скорочені витрати й на окремі проєкти оборонного значення, щоб там не обіцяв новий прем'єр-міністр України.

З іншого боку, є приклад Америки, де з $2,2 трильйона, що будуть додатково влиті в економіку США, певна сума призначена безпосередньо для підтримки оборонно-промислових проєктів. Заявлено, що буде спрощено процедури взаємодії між Пентагоном та виробництвом у створенні та закупівлі військової техніки та озброєння. Бо кожен долар має знайти свого американського виробника. Проте, на відміну від США, ми долари не друкуємо.

У світі в цілому також набуватиме сили новий ізоляціоністський оборонно-промисловий тренд. Країни будуть скеровувати кошти саме на власні підприємства та національні проєкти. На противагу багатостороннім військово-технічним ініціативам, більшість з яких опиниться у замороженому стані.

9. Небезпек та ризиків стане більше.

Послаблення армій чи військових контингентів під тиском пандемії може стати тригером для зростання військової загрози чи терористичних проявів. Бо в регіональних гравців може виникнути спокуса скористатися вразливістю свого ворога. Пандемія та її наслідки можуть розглядатися як "вікно можливостей".

Наприклад, не можна відкидати, що цим не скористається Північна Корея, Іран чи Росія. Особлива тема – поведінка повстанських груп та терористичних осередків. Через свою асиметричну природу ці бойові організації, на відміну від державних акторів, не мають жодного тягаря відповідальності чи обмежуючих чинників через пандемію. Скоріш навпаки: чим гірше – тим краще. Отже, світ і мир під впливом коронавірусу став більш хитким. "Чорних лебедів" – тобто неочікуваних подій – буде більше.

10. Можна встояти перед вірусом, але заразитись дезінформацією.

З розповсюдженням COVID-19 люди сидять по домівках. І є заручниками інтернету та соцмереж. Включно зі споживанням фальшивих новин. Завдяки соцмедіа та інтернету вплив на свідомість людей у період криз та пандемії набуває сили зброї масового ураження. Це посилює ризик цілеспрямованого насильства проти певних категорій громадян. Або навіть налаштування одних держав проти інших.

Читайте також: Коронавірус у Луганську: привезли голову Івана Хрестителя, прикладаються і моляться

Як приклад, США та Китай вже почали звинувачувати один одного в тому, з кого саме і чому розпочалася пандемія. І що, мовляв, поява коронавірусу – це справа не природи, а спеціально підготовлений штам. У звинувачення США також включилася і фейкова машина Росії. Отже, теорія змов буде набирати обертів. Так було і раніше – коли йшлося про холеру чи чуму, потім – про СНІД, тепер – про коронавірус.

Це надзвичайно зручний час для розхитування стабільності. Поширення паніки та недовіри суттєво роз'єднає потенціал та спроможність держав проводити заходи оборони.

Отже, новий COVID-19 демонструє, що війни, до яких ми маємо готуватись, є іншими, ніж ті, що очікували. Нова реальність примушує нас швидко вчитись і виправляти помилки. Бо повернення до звичного стану речей вже не відбудеться.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube