MENU

Тарас Яловничий: Наші "реформатори" на штурм олігархічних твердинь йдуть з картонними мечами і списами з м'якими поролоновими набалдашниками

493 0

Тарас Яловничий: Наші "реформатори" на штурм олігархічних твердинь йдуть з картонними мечами і списами з м'якими поролоновими набалдашниками

Українці ненавидять успішних та багатих людей, полюбляючи звинувачувати їх у своїх проблемах. Але це в основному поширюється на людей, яких вони знають особисто. А люди, які взяли вим’я нашої країни холодними руками і доять її безбожно, а коли вона остаточно охляне, не задумуючись, пустять на забій, – почувають себе абсолютно спокійно.

З якими почуттями ви йдете на вибори? Згадайте, яка основна думка захоплює ваш розум, коли ви тримаєте виборчий бюлетень, і ось він летить у безодню урни для голосування ледь ви розтиснули пальці? Надія на зміни? Що так треба – всі ходять і я ходжу. З відчуттям неймовірної нудьги? 

Мене завжди переповнює жаль від безглуздості процесу та розуміння, що те саме знову повториться на наступних виборах. Знову, і знову… Що Україна продовжить свій шлях у нікуди, раз за разом намагаючись застрибнути у поїзд, який їде, втрачаючи людей, час, ресурси та репутацію. Була б моя воля, я б на українському гербі зобразив Сізіфа як уособлення непозбувності українського шляху.

Якщо краєчком ока подивитися на ТОП-10 найприбутковіших компаній України за 2019 рік, то натренований погляд юного натураліста одразу відмітить, що:

– 8 з 10 найприбутковіших українських компаній займаються розробкою надр;

– 4 з 10 найприбутковіших українських компаній видобувають та експортують залізну руд;

– 5 з 10 найприбутковіших українських компаній повністю або частково належать Рінату Ахметову, власниками решти компаній є інші українські олігархи.

Звідки ж такі успіхи? Як ви думаєте, діти?

Читайте також: Фурса: Украинский суд решил, что украинцы должны олигархам по определению

“Прекрасні бізнесмени, що відчувають саму суть ринку”, – подумав би недосвідчений іноземний спостерігач.

“Ха, держбюджет України!” – відповімо ми йому.

Низька рента на видобуток руди – раз. До 2019 року вона складала 8% від собівартості виробництва. Лише в лютому 2020 року Верховна Рада підняла ставку до 11-12% залежно від ціни сировини. При цьому на газ рента досягає 29%, на хвилиночку!

Відсутність експортного мита на вивіз сировини, щоб стимулювати її перероблення всередині країни – два. Якщо ви подумали, що залізна руда перетворюється на товари з високою доданою вартістю, що стимулює розвиток держави та сприяє покращенню добробуту громадян, то ні, руда продається у вигляді окатишів та металевих напівфабрикатів.

В деяких країнах на експорт залізної руди діє мито у розмірі 30% від її вартості. Ну це, напевно, якісь відсталі країни. Нашій богообраній державі, що осяяна сяйвом мудрості її керманичів, це не потрібно.

Дотування перевезення сировини коштом "Укрзалізниці" – три. Україна отримала у спадок від СРСР розподіл тарифів на перевезення. Майже 30 років українська залізниця використовує радянський залізнично-дорожній довідник тарифів. Згідно з ним, всі вантажі "УЗ" за вартістю перевезень поділяються на чотири класи. Руда та вугілля відносяться до дешевого першого класу, а зерно до більш дорого, другого класу. "Укрзалізниця", як тотально державна компанія, субсидує бізнес олігархів за наші з вами гроші, котики.

І на десерт – держава повертає експортерам залізної руди 20% податку на додану вартість, хоча у виробництві руди додана є мінімальною.

Читайте також: Эксперт о топ-100 самых влиятельных: "Соросята" проиграли топовым украинским политикам и олигархам

...Колись був я на одній гостині в маленькому райцентрі. Смачна їжа, міцні напої та традиційні застільні розмови – як нам розбудувати країну. Зайшла мова про місцевого бізнесмена, у якого згорів магазин. Одна жінка поставила груди на стіл і страшним, хрипким голосом, дивлячись мені прямо в очі сказала: “Так йому і нада. Нічого, там грошви повно, построїть ще.”

Українці ненавидять успішних та багатих людей, полюбляючи звинувачувати їх у всіх своїх проблемах. Але це, в основному, поширюється на людей, яких вони знають особисто або на медійних осіб. А люди, які взяли вим’я нашої країни холодними руками і доять її безбожно, а коли вона остаточно охляне, не задумуючись, пустять на забій, – почувають себе абсолютно спокійно.

Бо вони знають, що “народ сер, но мудр”, але мудрий заднім розумом. Тому можна винаймати професійних борців з самими собою за невелику плату, що ці борці стануть непереборною стіною між ними та необхідними змінами. Змінами, які дозволять розвинутися в країні інституціям, змінам, що остаточно заб'ють осиковий кілок в мертвечину.

Читайте також: Давайте без иллюзий. Как изменить Украину к лучшему

От народ і голосує за “борців з олігархами”, а за партію, яка оголосить в своїй програмі дійсно потрібні дії, дії які призведуть до побудови сильної державної системи – ні. Бо це складно, це треба вчитися, треба думати, а мозок, з'їдений черговим переглядом серіалу “Слуга народу”, вже не справляється і періодично відключається. І партії вже не поспішають зі своїми реформами, бо все рівно не оберуть, а бентлі і кокаїн і не думають дешевшати.

Проходить трошки часу, і вже наш реформатор в однострої “борця” з однодумцями свинею йде на штурм чергової олігархічної твердині. І лише деякі бачать, що їхні мечі картонні, а списи мають м'який поролоновий набалдашник.

Не вистачить в українського суспільства сили розірвати цей симбіоз “Меча І Орала”, і мрія побудувати сильну країну залишиться лише мрією. А пишатися Батьківщиною ми будемо лише у спогадах столітньої давнини і у тужливих піснях.

Підписуйся на сторінки UAINFO у FacebookTwitter і YouTube

Тарас ЯЛОВНИЧИЙ


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі



Правила коментування ! »  
Комментарии для сайта Cackle

Новини