MENU

Зрадники, Татаров чи слабка робота: що змусило Зеленського прощатися з Бакановим і Венедіктовою

1174 0

Зрадники, Татаров чи слабка робота: що змусило Зеленського прощатися з Бакановим і ВенедіктовоюІрина Венедіктова та Іван Баканов не поспішають коментувати рішення президента щодо свого відсторонення та усунення з посад

Те, про що непублічно подейкували останнім часом, відбулось насправді: Володимир Зеленський ініціював відставку свого давнього товариша Івана Баканова з поста голови СБУ.

Утім, якщо це рішення президента стало для багатьох очікуваним, то указ глави держави про відсторонення (ще не так давно своєї близької соратниці) Ірини Венедіктової з поста генпрокурора навпаки – дещо здивував суспільство, пише Софія Середа для радіо Свобода, інформує UAINFO.org.

Що відбувається? Чому у цій історії говорять про збільшення впливу заступника голови Офісу президента Андрія Єрмака - Олега Татарова?

Що про свою відставку та відсторонення кажуть самі Баканов та Венедіктова? І чому у парламенті були незадоволені їх роботою ще задовго до 24 лютого?

«Якби захотів його звільнити, я б вже його звільнив», – так Володимир Зеленський ще нещодавно коментував можливість відставки голови СБУ Івана Баканова. Це було 27 червня. Але не минуло і місяця, як президент спершу усунув очільника спецслужби від посади, а згодом і вніс до парламенту подання про його звільнення.

У самій Раді такому рішенню глави держави не здивовані.

«Усі давно розуміли, що у СБУ треба щось змінювати. І політики, і суспільство, і активісти – усі постійно говорили про це. Тому, я думаю, що рішення президента було ухвалене, зокрема, і тому, щоб зняти цю напругу», – говорить Радіо Свобода полковник СБУ, секретар парламентського комітету з питань нацбезпеки, член фракції «Голос» Роман Костенко.

За його словами, чимало запитань до Івана Баканова у представників комітету було ще задовго до 24 лютого. Одним із наріжних каменів стало бачення реформи СБУ.

«По факту пан Баканов нічого не захотів у Службі безпеки змінювати. Він навіть якось сказав нам, що «реформа СБУ уже відбулась», – пояснює Роман Костенко.

У парламентському комітеті з питань нацбезпеки стверджують, що погляди депутатів та погляд Івана Баканова на реформу СБУ сильно відрізнялося ще задовго до 24 лютого

Попри численні питання та численні запрошення, очільник СБУ, як кажуть у комітеті, прийшов на розмову лише раз – незадовго до широмасштабного вторгнення.

«На той момент він надав всю інформацію, яка цікавила комітет. Але станом на зараз я розумію, що та аналітика, яка тоді була подана, вона була (уже зараз бачачи, як розвиваються події) повністю неправильна», – зазначає Костенко.

Читайте також: Шабунін: Реформою СБУ Банкова викине найкращих офіцерів Служби й залишить найгірших

Після початку широкомасштабного вторгнення в українському політикумі вперше серйозно заговорили про те, що президент може відправити голову СБУ у відставку.

Підставою для таких розмов стала низка резонансних новин. По-перше, ймовірна відсутність Баканова у столиці на початку великої війни.

«24 лютого я був учасником наради, яка відбувалася у президента. Я безпосередньо бачив практично всіх керівників центральних органів державної влади, які перебували або на робочих місцях, або на прямому зв’язку з президентом. Єдина людина, якої не бачив,  це Іван Баканов», – розповідав у розмові з «НВ» народний депутат Сергій Рахманін.

Як стверджує низка політиків обізнаних із ситуацією, голова СБУ Іван Баканов на початку широкомасштабної війни, ймовірно, перебував поза межами Києва. Сам Баканов ці закиди досі не коментував

Про те, що очільника СБУ, ймовірно, не було у той час у столиці говорить і колишній голова Служби безпеки, а нині представник фракції «Батківщина» Валентин Наливайченко.

«Ми були весь час в Києві. Ми не бачили тоді публічних появ, ані голови СБУ, ані його заступників. У будь-якому разі березень (як і кінець лютого) – це був той період, коли нам про керівництво СБУ не було нічого чути», – зазначив він у коментарі Радіо Свобода.

Сам Іван Баканов такі закиди на свою адресу, як раніше, так і зараз, не коментував.

Однак, є і інші куди більш серйозні звинувачення, які ставлять йому як голові СБУ у провину. Зокрема, призначення на високі посади у спецслужбі осіб, які могли співпрацювати з Росією.

Наприклад, після 24 лютого виявилось, що ексначальник Головного управління внутрішньої безпеки СБУ Андрій Наумов та ексначальник управління СБУ в Криму Олег Кулініч могли передавати російським спецслужбам розвідувальну інформацію проти України та дані, що становлять держтаємницю.

«Якщо хоч один такий «кріт» виявляєтся у системі, це для всієї системи не просто тріщина, а величезна проблема! Тому що ці люди не просто довідки читають, а мають серйозні повноваження і доступ до всіх таємних операцій, до особових справ співробітників СБУ, до інформації про міжнародну співпрацю Служби безпеки... До того ж жоден указ про призначення у системі СБУ не видається без подання з підписом голови СБУ», – наголошує у коментарі Радіо Свобода ексочільник Служби безпеки України, а нині народний депутат Валентин Наливайченко.

Саме наявність у лавах СБУ осіб, що могли співпрацювати з РФ, стала тією (офіційною) причиною, через яку президент Зеленський вирішив усунути Івана Баканова від займаної посади, а згодом і звернутись до парламенту з проханням про його відставку.

Водночас, у Раді вважають: відповідальним за ситуацію, яка склалася у спецслужбі, має бути не лише він.

«Працював не лише Баканов. Тому просто змінити одного і поставити наступних неправильно. Не можна міняти і ставити заступника. Усі несуть однакову відповідальність. Тоді потрібно приводити нових людей, які повинні очолити СБУ зі своїм новим баченням. Тому оце все зараз – переставляння шахів для того, щоб зспокоїти народ», – вважає полковник СБУ, секретар комітету з питань нацбезпеки, член фракції «Голос» Роман Костенко.

Радіо Свобода звернулась до пресслужби СБУ з проханням надати коментар Івана Баканова щодо ситуації навколо його усунення та відставки. Але на момент виходу цього матеріалу відповіді не надійшло.

Однак, Іван Баканов – не єдиний топ-гравець Зе-команди, який під час широкомасштабної війни може позбутися своєї посади. Під загрозою звільнення опинилась і генпрокурорка Ірина Венедіктова.

У парламентському комітеті з питань правоохоронної діяльності не здивовані. Як представники влади, так і представники опозиції кажуть: до її роботи питання почали накопичуватися також давно, а після 24 лютого стали лише гострішими.

Водночас депутати здивовані іншим: тим, що президент ухвалив рішення про відсторонення генпрокурорки без консультацій з ними.

«Це було сюрпризом для всього комітету, наскільки я розумію, тому що ні з ким із нас ніяких консультацій з приводу відсторонення Венедіктової не відбувалося. Хоча ми живемо у парламентсько-президентській республіці і саме Верховна рада призначає та звільняє генерального прокурора за поданням президента», – зауважує, перший заступник голови комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності, народний депутат із фракції «Голос» Андрій Осадчук.

У Раді кажуть, що питання до роботи генпрокурорки Венедіктової почали з'являтися ще восени минулого року. Про це Радіо Свобода розповіли одразу кілька парламентарів (як від влади, так від опозиції)

Як розповіли Радіо Свобода одразу кілька представників правоохоронного комітету (як від влади, так і від опозиції) серед депутатів невдоволення Венедіктовою почало зростати ще восени минулого року. Одна із причин – те, що Офіс генпрокурора не дуже активно взаємодіяв з профільним комітетом: як у питаннях законодавчих ініціатив, так і загалом у питанні комунікації.

«Коли генпрокурором був Рябошапка, він приходив у комітет (рази три чи чотири), звітував, незважаючи на те, що на нього накидувалися усілякі громадяни від ОПЗЖ і деякі від «слуг народу». Він точно співпрацював з комітетом. А Венедіктова у комітеті, здається, була лише раз, а взагалі – проводила якісь персональні зустрічі у Офісі генерального прокурора. Але я вважаю, що це не зовсім коректно з точки зору субординації», – пояснює перший заступник голови правоохоронного комітету Андрій Осадчук.

Нині офіційною причиною відсторонення Ірини Венедіктової з посади генпрокурора (як і в ситуації з Іваном Бакановим) президент називає наявність серед працівників прокуратури колаборантів і держзрадників.

Сама генпрокурорка коментувати таке рішення Володимира Зеленського не поспішає.

«Як тільки завершиться стадія «врегулювання» ситуації, що склалася, в адекватному і зрозумілому для всіх сторін ключі, я дам вичерпний коментар», – каже вона.

Тим часом керівник «Центру протидії корупції» Віталій Шабунін вважає, що зрадники і колаборанти усередині ОГПУ та СБУ не зовсім та причина, через яку Зеленський вирішив позбутися Венедіктової та Баканова.

«Якби це була правдива причина, то разом із Бакановим та Венедіктовою злетів би і, як мінімум, керівник ДБР, тому що у ДБР точно не менше колаборантів, ніж у інших органах. Різниця у тому, що ДБР уже під керівництвом друга Татарова, а СБУ і ДБР не було. Поки не було. Тому що вже і ці органи опинились під Татаровим», – зазначив Шабунін у коментарі Радіо Свобода.

Як заступник голови Офісу президента Олег Татарова вже мацже два роки курує на Банковій питання діяльності парвоохоронних органів

Олег Татаров – колишній посадовець МВС часів президента Януковича та міністра Захарченка. Від серпня 2020 року він – заступник голови Офісу президента, який курує питання правоохоронного блоку.

Сам Татаров свою роботу на Банковій називає «аналітичною допомогою», але за словами депутатів, представників уряду та ОП, сфера його діяльності – доволі широка.

У історії з відставкою Баканова та відстороненням Венедіктової прізвище Татарова згадують через те, що обидва новопризначені тимчасові виконувачі обов’язків – і голови СБУ, і генпрокурора – мають із ним хороші стосунки: наприклад, і перший – Василь Малюк, – і другий – Олексій Симоненко, – були серед тих, кого Татаров у 2021-му запрошував на святкування свого дня народження.

«Уперше в історії України керівництво усім правоохоронним блоком (окрім антикорупційної частини) – в руках однієї людини, Татарова. Навіть Янукович балансував, віддаючи контроль за правоохоронними органами різним людям, щоби був якийсь важель стримування і противаг», – вважає голова ЦПК Віталій Шабунін.

На його думку, те, що президент Зеленський допустив це, є «колосальною помилкою», як «багатьом із нас зіграє ще погану службу».

За словами Шабуніна, і Василь Малюк, і Олексій Симоненко ще до призначення на посади тимчасових виконувачів обов'язків голови СБУ та генпрокурора «брали на себе відверто незаконні та відверто огидні рішення» (чого «при всіх недоліках» «не дозволяли собі» Баканов та Венедіктова).

На думку голови ЦПК Віталія Шабуніна, ні Іван Баканов, ні Ірина Венедіктова не дозволяли собі, перебуваючи на посадах, ухвалювати юридично сумнівні рішення

Наразі ні новий т.в.о. голови СБУ Василь Малюк, ні новий т.в.о.генпрокурора Олексій Симоненко публічно не коментували як своїх призначень, так і закидів на свою адресу.

Заступник голови ОП Олег Татаров так само досі не підтверджував, але і не спростовував своїх зв'язків із ними.

Для того, щоб нинішній (наразі усунений від посади) керівник СБУ та нинішня (наразі відсторонена від крісла) очільниця Офісу генпрокурора вважалися офіційно звільненими, за їхню відставку має проголосувати Верховна Рада.

Офіційні подання про звільнення і Івана Баканова, і Ірини Венедіктової внесені президентом до парламенту. Депутати можуть розглянути їх уже на найближчому пленарному засіданні цього тижня.

 

Софія СЕРЕДА, Радіо Свобода


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі


Правила коментування ! »  
Комментарии для сайта Cackle

Новини