Альфред Кох: Програвши війну, Путін почне різати росіян
Добіг кінця двадцять п'ятдесят дев'ятий день війни. Що ж, сьогодні я не напишу, що на фронті немає жодних змін. Сьогодні вони є. Сьогодні Шойгу дав команду виводити російські війська з правого берега Дніпра.
Зрозуміло, це черговий "жест доброї волі", тобто ЗСУ поставили супротивника в таке становище, що йому треба було померти або драпати. І він зробив правильний вибір.
Про це на власній сторінці у Facebook пише російський опозиційний політик, не в'їздний на територію РФ, екс-віце-прем'єр РФ, Альфред Кох, інформує UAINFO.org.
Коли трапляється якась подія, на яку давно чекають, то коли вона нарешті відбувається, то вже немає тих емоцій, як коли б вона була сюрпризом.
Так і цього разу. Сталося те, що мало статися: безглуздість утримання цього плацдарму була зрозуміла вже до серпня. Наступати з нього у путінських вояк вже не було сил, а сам по собі ніякої цінності з військової точки зору він не має і тільки пов'язує там угруповання військ, яке гостро необхідне затикання дірок на інших, стратегічно важливіших напрямках.
Тепер Суровікін пояснює солдатам, що все це для того, щоб зберегти їхнє життя. Мовляв, немає для російського генерала нічого важливішого за його солдатів. Їх треба берегти і таке інше. Йому вторить Кадиров, і хвалить Армагеддонича за турботу про російського солдатика.
Який цинізм! І той, і інший "бережуть" російського солдата під Херсоном не для того, щоб відправити його додому до сім'ї в цілості та безпеці, а для того, щоб загробити його десь під Сватовим чи Бахмутом. Тобто там, де на їхню думку, від його загибелі буде більше користі.
Так пастух захищає свою череду від холоду та хижаків не з любові до бідних овець, а для того, щоб з'їсти їх самому чи продати їхнє м'ясо на базарі. Тобто теж убити, але "з користю для справи".
Чому російські люди повинні вмирати через те, що якийсь ідіот вирішив, що таким чином буде краще для користі справи - незрозуміло. І насамперед тому, що незрозуміло в чому, власне, ця справа…
Читайте також: Британська розвідка назвала причини відступу російських військ із Херсона
Свого часу Йосип Бродський у "Листі римському другові", описуючи намісника Цезаря, висловив думку, що "злодюга мені миліша, ніж кровопивця". Але виявляється, що ці два різновиди володарів не є антагоністами. Злодюга згодом неминуче перетвориться на кровопивця, якщо його вчасно не зупинити.
І ось вся нинішня російська клептократія переродилася на душогубів. А ті, хто не зміг (або не захотів) зробити цю метаморфозу – зникли з оточення Путіна і втратили весь свій колишній блиск і вплив.
Далі все путінське правління буде суцільним м'ясокомбінатом. Програвши війну, він почне різати росіян. Це буде його єдиний сценарій утримання влади. І його чучхе буде не менш кривавим, ніж північнокорейський оригінал.
Ось уже іранський парламент ухвалює рішення стратити всіх учасників антиурядових мітингів. А це десятки та сотні тисяч людей, включаючи дітей та жінок.
Думаю, що незабаром і володинська Дума не зможе ухилитися від прийняття "принципового" рішення. І в цей момент депутати вже повністю втратить людську подобу і шанс повернутися до нормального життя. Втім, я не певен: чи залишився він у них зараз.
Після всіх цих похмурих розмов про неминучий мир з Путіним під диктовку США, сьогоднішні події такі духопідіймальні, що я просто пропоную забути про ці розмови як про якийсь безглуздий вкид.
Краще згадайте, що сьогодні 9 листопада, тобто чергова річниця падіння Берлінської Стіни. Стіни, яка відокремлювала рабство від волі. І цей збіг не просто. Значить, упаде і стіна, якою Путін хоче відгородити від свободи українців. Не дайте йому її звести. Гоніть його в шию зі своєї землі.
Не одразу, але років через двадцять-тридцять, коли зарубцюються рани цієї війни, а путінський режим давно стане надбанням історії, до росіян дійде яку велику справу ви, українці, зробили для них і для їхнього майбутнього своєю перемогою над ними.
І я вірю, що вони заридають і стануть перед вами навколішки. І будуть вибачатися. Як це зробив одного разу Віллі Брандт.
І мені хочеться сподіватися, що ви їх пробачте. Ось таке я собі бажання загадав цього радісного дня.
А поки що попереду ще багато горя та крові. Але наша справа – права, ворог буде розбитий і перемога буде за нами.
Слава Україні!
Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter
Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки
