Кремль використовує нещодавню угоду про всеосяжне стратегічне партнерство з Північною Кореєю, щоб якомога довше уникати додаткових хвиль мобілізації в Росії.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на звіт Інституту вивчення війни (ISW), інформує UAINFO.org.

В Інституті зазначили, що не можуть підтвердити інформацію про створення батальйону з 3 тисяч громадян КНДР для проведення військових операції РФ у Курській області, а також про дезертирство групи північнокорейських солдатів.

Натомість у звіті нагадали, що російський диктатор Володимир Путін 14 жовтня вніс на ратифікацію у Держдуму Росії текст договору про всеосяжне стратегічне партнерство між Росією та Північною Кореєю, який обидві країни підписали в червні 2024 року.

Зазначається, що речник Кремля Дмитро Пєсков у коментарі ТАСС підкреслив, що договір між Росією та Північною Кореєю "недвозначний" в тому, що стосується "взаємного співробітництва у сфері оборони та безпеки".

Читайте також: У Байдена відреагували на можливу участь солдатів КНДР у війні проти України

"Кремль, ймовірно, використовує положення угоди про "взаємну оборону", щоб надати юридичне обґрунтування розгортанню північнокорейських солдатів у зоні бойових дій в Росії у відповідь на вторгнення ЗСУ в Курську область. Нещодавно з'явилися повідомлення про те, що невеликий контингент північнокорейських військовослужбовців діяв поблизу окупованого Донецька", - йдеться у звіті.

Заміна тотальній мобілізації

Однак, зазначають в ISW, окрім юридичного обґрунтування, готовність Кремля укласти угоду про взаємну оборону з КНДР свідчить про те, що Путін продовжує покладатися на альтернативні шляхи формування Збройних сил замість оголошення часткової або загальної мобілізації.

В Інституті вивчення війни нагадали, що російський диктатор продовжує покладатися на криптомобілізацію та формування нових добровольчих формувань, щоб уникнути внутрішніх наслідків проведення загальної мобілізації в суспільстві або чергової хвилі часткової мобілізації.

В ISW вважають, що ця дилема стала особливо гострою для Путіна після вторгнення України в Курську область у серпні 2024 року, коли російським військовим довелося рахуватися з новими потребами в особовому складі, зумовленими необхідністю захищати абсолютно новий фронт всередині самої Росії.

Однак, ідеться далі у звіті, реакція диктатора РФ на вторгнення в Курську область відповідала його підходам до формування російських збройних сил протягом усієї війни. Таким чином він зберіг своє небажання більш серйозно протистояти вторгненню за допомогою ширшої мобілізації.

Читайте також: Перша партія військових з КНДР втекла з позицій за 7 км від кордону України – джерела

Натомість, зазначають в ISW, Путін зосередився на спеціальному створенні нових підрозділів територіальної оборони, передислокації чинних підрозділів з України, а також використанні призовників.

"Використання північнокорейського персоналу відповідно до пункту про взаємну оборону в російсько-північнокорейському договорі є частиною тих самих ширших зусиль. Путін, схоже, більш охоче приймає північнокорейський персонал до російської армії та вдається до інших зусиль з формування нерегулярних сил, ніж закликає до ширшої мобілізації, щоб реально вирішити бойову ситуацію на театрі військових дій", - йдеться у звіті Інституту вивчення війни.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube