Політична криза у країні триває, і тепер лишилося лише два варіанти її розв'язання: або формування коаліції та призначення очільником Кабміну Володимира Гройсмана, або дострокові вибори і як мінімум півроку прем'єрства Арсенія Яценюка. Не схоже, що у політиків аж очі розбігаються - яку ж альтернативу обрати. А якщо ставити питання, який варіант кращий для країни, то вибір звужується максимально.

Дострокові вибори, проведені за чинним законодавством (а змінювати його навряд чи хтось зараз буде), позитивних змін у парламенті не принесуть. Підготовка до них - це півроку невизначеності в державі, безвідповідальної урядової політики, зупинка реформ і взагалі гальмування всіх державних процесів. Окрім очевидної шкоди для внутрішньої політики України, нові вибори зашкодять і зовнішній. Наші західні партнери з вищевказаних причин не підтримують ідею проведення дострокових виборів. До того ж, невідомо, якою буде конфігурація нової влади. Європу та міжнародні організації не влаштовує, що домовленості, яких вже досягнуто, доведеться переглядати, шукати спільну мову з новими людьми і взагалі мати справу з державою, що перебуває у перманентній кризі. Одним словом, черговий тривалий безлад в Україні Захід не влаштовує. І нашим політикам це слід брати до уваги. А наші політики тим часом вдаються до дрібного чи не дуже шантажу, використовують будь-яку можливість для популістичних виступів з трибун чи перед камерами і наввипередки «рятують» країну, замість того, аби приймати конструктивні рішення.

Парадокс в тому, що у самій поведінці окремих політсил відсутня елементарна логіка. Деякі партії, які публічно заявляють про шкоду дострокових виборів, роблять все можливе, аби їх наблизити.

Але щоб не стригти всіх політиків під один гребінець, давайте розберемося, які позиції зайняли ключові політичні сили, хто дійсно працює над виходом з кризи, а хто - використовує кризу і тягне час для власної вигоди.

Найбільша парламентська фракція - БПП - зайняла найбільш очевидну позицію. Пропрезидентській політичній силі набагато вигідніше завершити кризову ситуацію «малою кров'ю». Тоді влада отримає імідж «рятівника», що додасть їй декілька відсотків до рейтингу. Очевидно, що дострокові вибори - не найкращий варіант для БПП, тому вони вдалися до такого собі політичного ультиматуму - «призупинення» участі у коаліції до відставки уряду Яценюка. За великим рахунком, БПП - єдина партія, яка дійсно обстоює помірковану позицію - вихід з кризи без дострокових виборів і перезавантаження Кабміну. Поки що у БПП послідовно дотримуються цієї лінії поведінки.

«Народний фронт» у цій ситуації виступає з позицією самогубці. Єдина можливість для них залишитися у владі - це пожертвувати Яценюком заради збереження своїх позицій у парламенті, і, можливо, посилити їх. Дострокові вибори зараз - це очевидна, беззаперечна і остаточна політична смерть НФ. Можливо, Арсеній Петрович занадто буквально зрозумів вираз «уряд камікадзе», і вирішив розбити вщент не лише свій літак, а і весь «лайнер» Народного фронту. Проте офіційні заяви лідерів НФ, зокрема, голови фракції Максима Бурбака, політкоректні: мовляв, згідні на коаліцію - міцну, а не тимчасову, на кандидата в прем'єри, який представить програму дій, на «Батьківщину» у складі нової парламентської більшості. А за великим рахунком, Яценюк давно мав би піти, і вже зараз працював би новий уряд.

Найбільш очікувано поводить себе «Батьківщина», рейтинг якої підріс, і вона чесно робить все, щоб вибори пройшли найшвидше, поки рейтинг теплий. Юлія Володимирівна відчула свою цінність і політичну вагу, і взяла бика за роги. Наразі вона чи на єдиний варіант для доведення парламентської більшості до необхідної кількості. Тому зараз «Батьківщина» намагається виторгувати для себе якнайбільше, зокрема, зниження тарифів, продовження мораторію на продаж землі тощо або спровокувати дострокові вибори. Тимошенко відчуває себе впевнено на своїй позиції. Ризик в неї лише один: БПП і НФ зможуть доповнити коаліцію мажоритарниками. А, можливо, й Радикальною партією Олега Ляшка.

Ляшко ж не входить до коаліції і жадібно торгується. Поки він гордо пішов в опозицію. Але ми всі добре знаємо, як Олег Валерійович вміє технічно йти в опозицію, офіційно перебуваючи у владній коаліції. Тому є дуже висока ймовірність того, що завтра чи наступного тижня Ляшко вирішить радикально увійти в коаліцію, коли ціна нарешті його влаштує.

«Самопоміч», напевно, образилася за Садового і теж пішла в опозицію. Звідти буде домогатися зміни виборчого законодавства, оскільки чинний закон, за словами глави фракції Олега Березюка, консервує корупційну модель формування влади. Слід визнати його правоту, але позиція політсили в такому разі виглядає трохи абсурдною. У нинішній ситуації, відмовляючись від участі в коаліції та перезавантаження уряду, і навіть від голосування за відставку Яценюка, «Самопоміч» лише наближає дострокові вибори. Причому, саме за чинним корупціогенним законодавством.

Опоблок наполегливо гне свою лінію підтримки дострокових виборів. Їх, до речі, не дуже цікавить зміна виборчого законодавства. Ну що ж, зате стабільні і чітко усвідомлюють свої високі шанси на реванш.

Такий у нас антикризовий пасьянс виходить. А поки політики торгуються, країна стоїть на порозі найгіршого з варіантів на даний момент - дострокових виборів, в результаті яких хіба що колишніх регіоналів в Раді побільшає. Що тоді - повернення до часів Януковича? Чи нова криза?