Шановні читачі, до вашої уваги – традиційна добірка найцікавішого зі світу блогосфери за сьогодні, 24 листопада

В ПАРЄ відмовилися від дебатів про зняття санкцій з Росії

Постійний комітет Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) відмовився від проведення незапланованих дебатів щодо зняття санкцій із РФ і відновлення її участі в роботі асамблеї. Про це зазначив голова делегації українського парламенту в ПАРЄ Володимир Ар'єв. "Постійний комітет ПАРЄ щойно відмовився проводити дебати щодо повернення РФ в ПАРЄ. Натомість будуть дебати на тему "Демократія зламана – яка відповідь". Я радий що ПАРЄ правильно розставила пріоритети" – повідомив він.

Наша пам'ять про Голодомор – запорука неповторення злочинів комуністичного режиму

Голодомор став реакцією комуністичного режиму на відродження нашим народом власної держави, національної ідентичності та культурно-духовне піднесення часів Української революції 1917-1921 років. Ця переломна подія повернула нашу батьківщину на мапу світу. Революція прискорила становлення української політичної нації, формування культурної еліти, економічно незалежного і національно свідомого селянства. Український національний рух більшовики розглядали як найбільшу загрозу існуванню СРСР. Голодомором намагалися придушити національно-визвольний рух і фізично знищити частину української національної групи.

Кремль приречений: не можна з кубиків із літерами Х, У та Й скласти слово МИР – Казанський

У російської влади просто за визначенням не може вийти нічого іншого. Скрізь одне й те ж – сіра зона без правил, насичена зброєю та кримінальниками. У кого більше зброї – того й рація. Жодна територія ніколи не зможе повноцінно розвиватися в таких умовах. Не можна з кубиків із літерами Х, У та Й скласти слово МИР. Однак у Кремля просто немає інших кубиків. Тому завжди виходить одне й те ж – куратори, "стрілки", підвали, МГБ, герої-автомийники. У росіян є тільки цей конструктор, з якого вони постійно збирають однакові, схожі одна на одну недодержави-виродки.

Жесть – коли вона стає бляхою

Запитання від Олексія Дейкуна: як перекласти українською мовою слово жесть у висловах жестяная крышка, жестяная банка? Жесть буде жерсть або бляха. Бляшана кришка, бляшана банка. Що ж до нарікань на мову сучасної преси – відповідаю, що в шістдесятих-сімдесятих роках минулого століття була та сама українська мова, що й тепер. Але тоді в засобах масової інформації були редактори, які пильно стежили за дотриманням мовних норм, були диктори, яких ретельно готували до цієї роботи. Тепер редакторів або немає, або їх ніхто не слухає. Тому рівень культури мови дуже впав.

Обережно, злий собака! У нас з’явився ще один противник

Своїми провокаціями, нерозбірливістю й поганим смаком російські спецслужби та їхні наслідувачі давно вичерпали кредит найменшої довіри. Серед їхніх фейків справи простих і не дуже українців різного віку й досвіду, яких виманювали на ворожу територію як завгодно (того ж таки Євгена Панова, як днями розповів на "UA:Першому" його брат, попросили терміново вивезти зі Криму на Велику землю родину українців; він, колишній фронтовик і активіст, як був у спортивному костюмі, так і сів за кермо й поїхав рятувати співвітчизників… а опинився в Лефортово). Кожен українець на ворожій території грає в російську, а тепер уже й білоруську рулетку. 

"Позначилися численні бойові поранення, наслідки контузії". Загарбники заявили про "відставку" Плотницького

У російських окупантів і колаборантів ОРЛО сповістили, що їхній ватажок Ігор Плотницький заявив про "відставку" – буцімто "за станом здоров'я". "Позначилися численні бойові поранення, наслідки контузії. Відповідно до його рішення, я приступаю до виконання обов'язків глави республіки надалі до майбутніх виборів", – ідеться в заяві так званого "міністра держбезпеки "ЛНР" Леоніда Пасічника. Також у заяві загарбник наголосив на своїй прихильності до мінських домовленостей. За його словами, при цьому Плотницького призначили уповноваженим від загарбників ОРЛО із виконання мінських угод, бо він є одним із підписантів цих домовленостей.

"Я бачила голод". Боротьба із чудовиськом триває

Нікуди не подівся "33-й рік", який став лихою хвилею для нашого народу, що змила мільйони українців. Ці хвилі з різною потужністю накочувалися на нас і до того, і після. В очах п’яних і озброєних "визволителів" уже на луганському залізничному вокзалі я бачив черговий "33-й". Він мав інший масштаб, але доводив, що сутність окупанта нікуди не поділася, що це його ментальна сила, яка рухає ним. Путін, як і Сталін, лише скористався нею – одвічною ненавистю московитів до українців, заздрістю того, хто крав і грабував землі та історію, до того, хто є прямим нащадком Русі. "Я бачила голод", – знову звучать у моїй свідомості слова бабці. "Я бачив очі вбивць, які прагнуть убити нас, як народ", – хочеться мені відповісти їй тепер.