Символічно, що 21 лютого – день втечі Януковича і перелому, що призвів до перемоги Революції Гідності, – є водночас і Міжнародним днем рідної мови.

Серед важливих завдань, досі не виконаних постмайданною владою – скасування русифікаторського закону Ківалова-Колесніченка і прийняття нормального закону про розвиток і захист української мови.

Неймовірно, але факт: закон Кі-Ка досі через русифікацію ключових сфер суспільного життя, від послуг до реклами і медіа, продовжує щодня нав’язувати українцям «русскій мір». За 4 роки ні Конституційний Суд, ні парламент не спромоглися скасувати цей виразно відверто антиконституційний закон.

Вже 8 місяців як профільний комітет підтримав законопроект 76 депутатів 5678д «Про забезпечення функціонування української мови як державної». І, незважаючи схвальні відгуки провідних експертів у мовній галузі, університетів, громадськості, міністерств гуманітарного блоку, проект досі не розглянуто навіть у першому читанні.

Читайте також: Природа зневаги й ненависті до української мови в Україні

Офіційних пояснень такого зволікання ніхто не дає. А неофіційно депутати кивають на Банкову, яка буцімто ще «не визріла» для прийняття важливого державного рішення, і тому при голосуванні може забракнути частини голосів БПП (навіть незважаючи на те, що півтора десятки членів президентської фракції є співавторами закону).

Ця страусяча політика (на жаль, характерна не лише для мовної галузі) не може тривати вічно.

Застосування мов, яке згідно з Конституцією, визначається законом, починають регулювати рішеннями місцевих Рад – у Києві й Житомирі, Львові і Кропивницькому. Через відсутність нормального закону про державну мову мовні баталії відбуваються при розгляді галузевих законів, як це було з базовим законом про освіту і може бути знову з законом про загальну середню освіту чи багатьма іншими.

Читайте також: З Україною розмовляють українською мовою – журналіст

Я закликаю президента, уряд і перш за все колег-депутатів та керівництво Верховної Ради спільно підтримати і прийняти за основу законопроект 5678д. Щоб, урахувавши всі необхідні поправки, ще цього року прийняти його в цілому.
Це питання не просто культури чи комунікації, це питання конституційного ладу і національної безпеки.

Тим більше, що, як показали соціологічні дослідження 2017 року, утвердження української мови в усіх публічних сферах підтримує близько 2/3 українців, тобто маємо ситуацію, коли національні інтереси і думка громадян співпадають. Час виявити відповідальність і державницьку позицію.