У цьому є сенс, тому що держслужбовці проходять щорічний медогляд, але насправді, це вибір кожної людини.

Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів генеральний директор медлабораторії ДІЛА Олексій Бабич, оцінюючи ситуацію з проходженням медогляду та намір МОЗ скасувати щорічну процедуру для держслужбовців.

«Має бути пропаганда МОЗ, інших медичних організацій того, щоб люди проходили щорічний медогляд самостійно. Це не має бути примусово й обов'язково. Будь-яка медична допомога або обстеження можуть бути лише добровільними», – зазначив Бабич.

«Навіть до психіатра в нас звертаються лише на добровільних засадах або коли людина становить соціальну небезпеку», – додав фахівець.

Читайте також: МОЗ пропонує скасувати щорічні профілактичні медогляди для держслужбовців

Проблема в тому, що медогляд в Україні – це формальний обхід лікарів, уточнив він.

На його думку, коли відповідальність за людей перейде до сімейного лікаря, то вже не буде формального огляду. Сімейний лікар хоча б знає, що може трапитися з пацієнтом.

«Є багато технологій, коли можна проводити ранню профілактику. Існує маса протоколів у західних системах охорони здоров'я, в якому віці які обстеження людина має проходити для того, щоб була рання діагностика захворювань. Потрібні певні аналізи, обстеження, й цей список не такий великий», – пояснив Бабич.

Обходити п'ять-сім лікарів, кожен з яких пише «Здоровий», «Патологій не виявлено», особливого сенсу немає. Це навантаження на систему, яка є малоефективною для всіх сторін.

За його словами, американська практика передбачає програму Check-Up – це щорічне обстеження після певного віку. Наприклад, до 40 років – раз на рік, після 40 – двічі на рік.

У кожній країні є свої певні особливості діагностики. Наприклад, туберкульоз у Західній Європі не настільки поширений, як в Україні, підкреслив експерт.

Читайте також: Чи прийме лікар без підписаної декларації з 1 липня? Пояснення МОЗу

«У нас це потрібно, а ходити, наприклад, здоровій людині до невропатолога на щорічний огляд немає сенсу. Щоб це не перетворювалося на профанацію, це має бути на підставі доказової медицини та з урахуванням особливостей захворювань у країні. Якщо для України дуже актуальна рання діагностика й профілактика туберкульозу, то для багатьох розвинених країн – ні. У Західній Європі, наприклад, більш актуальна діагностика специфічних захворювань легень», – резюмував Олексій Бабич.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram