Сільська череда. Мабуть, доживає свої останні роки. Зараз женуть лише до десяти корів із одного кутка. Не нашого. Решта вже просто припинають корів.

Читайте також: Село: краса й недоля

Років 15-20 тому в селі було щонайменше дві великі череди корів. Кожна мала їх десь до 50-60-ти. Відповідно, була черга для випасання. За літо кожна хата, яка віддавала свою корову в череду, мала за чергою один день пасти всіх корів.

Це була для нас, малих, романтична пора. Встаєш рано-раненько, дід усім дає батіжки або різки. Батьки набирають їжі, компоту. І ми йдем через півсела, збираючи всіх корів. А потім женемо горбами за село. Там чи купаємося, чи розважаємося якось інакше. Потім женемо корів на обід. І процедура повторюється до вечора.

Читайте також: Озденіж – село, що тримає небо. ФОТО

Череди корів, щодня йдучи по горбах над ставками, повитоптували за десятки років своєрідні тераси-дороги. Ви можете бачити їх на фото. Якщо дивитися на горби збоку, то здається, що їх хтось спеціально набудував.

Зараз череди маленькі. Пасти треба часто. Це досить незручно.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram