Реформи по-студентському: правило останньої ночі без гарантії якості - есперт про голосування у Верховній Раді
Хто з нас не пригадує студентські роки, коли все готувалося в останню ніч перед екзаменом? Шкода, але ця навичка українською владою культивується з завидною системністю. Технологія - дочекатися до останнього моменту, фактично нічого не роблячи, а потім нашвидкуруч гасити пожежі. Як у прямому сенсі, згадаймо ситуацію з пожежею на нафтобазі БРСМ (про те що ця фірма торгує контрафактом та фейком не говорив тільки лінивий), так і в сфері реформ.
На наступному тижні ВРУ планує прийняти комплекс законопроектів по реформуванню МВС: про органи внутрішніх справ (2561), про зміни до правил дорожнього руху (2562), про сервісні центри органів внутрішніх справ (2567/2568) про Національну міліцію (2822) та про муніципальну варту (2890). З першого погляду, аж похвалити хочеться - системно, охоплено все що мало б регулюватися. Але по суті - пустушка, бо ми досі не знаємо зміст пропонованих законопроектів, бо станом на сьогодні немає остаточних текстів. Профільний комітет їх планує розглянути в середу, а в четвер їх вже пропонується внести в зал. Це не дає жодного шансу на якісну підготовку цих ініціатив, а тому такі сюрпризи як збільшення терміну адмінзатримання з 3 о 24 годин, скасування презумпції відсутності вини чи наділення органів внутрішніх справ непритаманними їм функціями надання сервісів населенню дуже можливі. А відтак можливість того що восени ми знову героїчно реформуватимемо МВС виглядає майже стовідсотковою. Зрештою, виглядає на те, що обіцянка депутатів погоджувати остаточні варіанти цих законодавчих ініціатив з міжнародними експертами, так і залишиться обіцянкою...
В той же час, ряд законопроектів вже місяцями лежать пропрацьованими і готовими до прийняття. Саме на прийнятті них і наполягає Реанімаційний Пакет Реформ. На наступному тижні можна цілковито, з гарантією якості зосередитися на наступних ініціативах:
- встановлення міжнародних стандартів державного аудиту та конкурсного заповнення керівник посад у Рахунковій палаті Україні. Законопроект 2072, ініційований Президентом України, детально допрацьований в комітеті групою на чолі з Іваном Крульком за участі експертів групи РПР Публічні фінанси. Власне конкурсний підхід, а відтак незалежність керівного складу Рахункової і призвів до того, що прийняття закону блокується в парламенті - не хочеться владі відходити від квотного принципу
- запровадження механізму е-петицій, тобто можливості суспільству ініціювати певні рішення законодавчої та виконавчої влади (законопроект 2299). Також ініціатива Президента, розроблена за участі експертів групи РПР "еДемократія", дасть реальні механізми прямої демократії.
- повернення громадським організаціям статусу неприбутковості, полегшення роботи благодійникам. Законопроект 2049, розроблений за часті експертів УНЦПД, групи РПР "Податкова реформа", Форуму благодійників України та поданий депутатами Оксаною Продан, Світланою Заліщук, Оксаною Юринець, Олександром Черненком, Ганною Гопко, Андрієм Журжієм, Вікторією Сюмар, Олександрою Кужель, Ігорем Поповим, Михайлом Головком, Юрієм Дерев'янком, Альоною Бабак, Валерієм Пацканем, Івано Крульком, Борисом Філатовим, Володимиром Парасюком, Бориславом Березою, Олексадром Кіршем та Ольгою Черваковою. Хоча на перший погляд питання незначне, зважаючи на кількість громадських організацій та благодійних фондів в Україні, але дуже серьйозне, якщо зважити що самец і структури часто виконують функції держави в таких важких ситуаціях як, наприклад, забезпечення вояків АТО чи лікування онкохворих дітей.
- посилення відкритості роботи комітетів ВРУ (1591) та боротьба з кнопкодавством (1895). Підготованні експертами групи РПР "Антикорупційна реформа", Інституту Медіа Права та руху "Чесно", подані народними депутатами Світалною Заліщук, Сергієм Лещенком, Мустафою Наємом, Єгором Соболєвим (співавтори цих двох ініціатив), Павлом Різаненом, Оксаною Сироїд (1591) та Ігорем Луценком і Анатолієм Матвієнком (1895) ці законопректи мають стимулювати парламент працювати більш відкрито та відповідно до європейських стандартів. Вони вже втретє за останні три тижня порапляють в порядок денний, але руки у депутатів, чомусь, ніяк не доходять. Не дивно, що Регаментний комітет, який ледь не запоров зняття недоторканості з Сергія Клюва, чим не мало приклався до його втечі, рекомендував ці законопроекти провалити...
- регуляторна гільйотина (1069), прийняття якої дасть змогу переглянути всі дозвільні норми, потребу всіх довідок та витягів для бізнесу на їх доцільність впродовж року. Міністерство економічного розвитку та торгівлі зараз працює над ще мастабнішими рішеннями у сфері дерегуляції, але дана ініціатива з грудня! 2014 року ніяк не потрапить до зали парламенту. Хоча експерти групи РПР "Податкова реформа", інціативи "Easy Business" та народні депутати- співавтори Оксана Продан, Ольга Бєлькова, Оксана Юринець, Віктор Галасюк та Олександра Кужель системно, вже 5 тиждень добиваються її розгляду.
- Запровадження другого (накопичувального) рівня пенсійного забезпечення 2767. Ініційована Міністерством соціальної політики на чолі з Павлом Розенком, розроблена за участі експертів групи РПР "Пенсійна реформа" змінна мала б допомогти втілити кілька головних завдань: привчити українців фінансовому плануванню та вмінню відкладати, зменшити патреналістичні сподівання, що держава може про всіх подбати, скасувати спецпенсії, втілити рекомендації МВФ щодо початку роботи над збалансуванням дефіциту Пенсійного фонду без підняття пенсійного віку, тощо. Але, оскільки МВФ заявив що продовжить співпрацю з Україною, то цю перезрілу реформу, так виглядає, спробують вчергове відкласти. Напевно, до зими, бо восени ж місцеві вибори...
При нагоді готовий до розгляду законопроект 2831-2 про місцеві вибори, розроблений експертами групи РПР "Виборча реформа", ГМ "Опора", IFES та КВУ та поданий депутатами на чолі з Андрієм Парубієм та Олександром Черненком теж поки не включений в порядок денний, хоч до розгляду він куди більше готовий ніж міліцейський пакет.
Але загалом, тиждень обіцяє бути цікавим. В порядку денному можуть з'явитися такі важливі ініціативи, як посилення ефективності Антимонопольного комітету, відповідно до вимог угоди про Асоціацію з ЄС (2431), інституційної спроможності НБУ (2742/2743), прозорості звітів видобувних галузей, відповідно до міжнародних стандартів (2591), визнання неформальної освіти (2121), впровадження податкового компромісу щодо авансових внесків з податку на прибуток підприємств (2795), обмеження обрання суддів на адміністративні посади на більше ніж два терміни поспіль, що ліквідує "приватизацію" судів їх керівниками (2908). Всі ці законопроекти готові до розгляду і прийняття і по ним є вся потрібна інформація для якісного аналізу. Але політизація, непрофесійність, намагання приймати рішення поспіхом, через затягування їх прийняття до останнього не дозволяє сподіватися, що всі ці важливі ініціативи будуть розглянуті.
Технологія "чим швидше, а далі підправимо" дуже дорого коштує країні, бо постійно гальмує реформи (яскравий приклад - реформа прокуратури, яка мала початися в жовтні, але досі не стартувала). Не менш дорого коштує вибірковість у підходах - це розглядаємо, а це відкладаємо. Але дорогу осилить той хто йде. Якість законодавчого забезпечення реформ ми здобудемо, рано чи пізно. Хотілося б без ходінь по колу та лихоманки останньої передсесійної ночі. Та це вже залежить лише від трикутника влади (парламент-КМУ-АП), бо пропозиції громадськості вже на столі.
Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter
Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки