Вже незабаром (байдуже як скоро – за кілька місяців, чи за кілька років) світ стане свідком колапсу державного утворення, що зараз має назву "Російська федерація".

Уникнути цього практично неможливо – такою є логіка історичних процесів.

Байдуже, що саме стане причиною колапсу: вкрай неефективна та відстала економічна модель, наслідки агресивної зовнішньої політики, війни з сусідами, гранична соціальна напруженість, внутрішні міжнаціональні протиріччя, смерть або усунення диктатора (ніхто не вічний й жінку з косою ще жоден сталін чи гітлер не обдурив), а може все це разом й одночасно – хто зна?

Байдуже також, наскільки ймовірним хтось вважає цей сценарій. Ще три роки тому абсолютна більшість вважала ймовірність російсько-української війни та російської анексії українських територій мізерною або геть неймовірною. Навіть ті, хто завжди знав про московську загрозу й бачив як Росія послідовно й невпинно веде "лагідну" гібридну війну проти нас, не думали тоді, що ця війна колись таки перейде у відверту гарячу фазу (навіть я тут не виняток).

Так от, колапс РФ у близькому майбутньому з огляду на сьогодення є значно реальнішим сценарієм, аніж анексія Криму Росією з точки зору реалій 2012-го року.

Чому це має нас цікавити? Тому що ці події матимуть безпосередній вплив і на нас, як на одного з найближчих сусідів цього Мордору, який дуже скоро перетвориться на соціальне, гуманітарне й кримінальне Пекло.

Бачили фільм "Вавилон нашої ери" (Babylon A.D.) з Віном Дизелем? От там в першій половині того кіна дуже натуралістично змальована соціально-побутова обстановка на теренах колишньої недоімперії та її сателітів (типу північного Казахстану). В реальності все буде ще гірше й значно менш мальовничо, ніж в голівудській версії.

Власне, більша частина Ерефії вже зараз живе майже так само, з тією лише різницею, що держава там ще виконує хоч якісь функції, а тамтешні кримінально-чиновницькі "авторитети" поки їздять на броньованих мерсах у супроводженні джипів, а не на БТРах у супроводженні танків. Ну і ще більшості мешканців міст там наразі не треба полювати, щоб поїсти...

Так от, уявіть, що після чергового (а він саме черговий) російського гуманітарного катаклізму й чергового розпаду імперії, мільйони біженців (а зараз там живе 130 млн людей) кинуться шукати кращої долі. Частина звісно намагатиметься втекти на Захід, частина в різні там Казахстани, хтось можливо в Китай... А частина точно намагатиметься осісти саме в Україні. Бо близько, і мову вчити не треба, як вони вважають. До того ж, це ж "їхня земля", а ми "адін народ" і все таке. Причому до нас побіжать найгірші, найбідніші та найлінивіші. Бо багаті й розумні або вже мають "хатинку" десь на Заході, або принаймні мовами іноземними володіють...

До речі, після попереднього розпаду імперії й протягом совєтської окупації (з 1929 по 1985 роки) кількість етнічних росіян в Україні збільшилася аж у 5 разів й складає зараз десь 10-15% від населення сучасної України. Це так, щоб ви розуміли можливі масштаби.
Що собою являють російські емігранти можна побачити поглянувши на російську діаспору в будь-якій країні від Ізраїлю до США (я навмисно не кажу про колишні республіки Союзу). Вата ватою, ще й у найгірших проявах.

Колись я жив кілька років в Австрії. Довелося перетнутися й поспостерігати за доволі великою тамтешньої російською діаспорою. Так от, там навіть серед молоді переважала така настанова: "Хорошая страна Австрия. Нам тут ок. Вот только австрийцы бесят." На що я завжди відповідав: "Якщо замінити всіх австрійців росіянами, то тут буде Росія, а не Австрія, адже країну роблять люди". І при цьому в Австрії ще не люмпен якійсь російський живе, а зовсім навпаки - інтелігентні та освічені, майже еліта.

Значна частина (якщо не більшість) росіян за кордоном не бажають приймати правила та закони країни-реципієнта, не поважають місцевих традицій, невмотивовано зверхньо ставляться до місцевого населення, не бажають інтеґруватися у суспільство, вчини мову, лише паразитують на соціальній системі або утворюють свою сумнозвісну "російську мафію" тощо.

Щоправда, певна частина російських емігрантів свідомо дистанціюється від колишніх співвітчизників й повністю розчиняється в середовищі, так, що вже за покоління, а іноді й раніше, вже ніхто й не знає, що то колишній росіянин, лише прізвище його видає (і то не завжди). І доволі часто саме такі колишні росіяни (особливо з наступних поколінь), що не трималися за свою "російськість", ставали доволі успішними громадянами інших країн й навіть приносили їм користь.

Порівняйте, наприклад, з українцями з діаспори, які в масі своїй й власну національну ідентичність поколіннями зберігають, і при цьому ефективно й позитивно інтеґруються у чуже суспільство. Зокрема, в Канаді українці вже дуже давно беруть участь в тамтешньому уряді на найвищих посадах, а в США вони є однією з впливових лобістських груп (яка традиційно підтримує Республіканську партію) тощо.
Звісно, скрізь і завжди є винятки, але я не кажу про якісь поодинокі випадки, натомість кажу про правило.

Все, куди прийшла достатня кількість росіян, або де росіяни отримали владу та контроль (Східна Німеччина, Північна Корея, Крим, Донбас, Брайтон-біч), зрештою перетворилося на якусь недолугу версію Московії та Совка.

Чому так? Тому що на теренах матінки-Росії тамтешня влада й суспільство століттями здійснювали неґативну селекцію власного населення. Будь-яке вільнодумство, ініціатива, індивідуалізм, усі свободи, будь-яка незалежність, свідомість та самостійність - усе це систематично й послідовно знищувалося. Російська держава традиційно вирощувала не вільних громадян, а покірних рабів, "гвинтиків системи", як це називали за часів СССР. Вона виховувала у населення граничний патерналізм, залежність від влади, апелювала до найгірших людських проявів – до страху, брехливості, зрадництва, корумпованості, ненависті, жорстокості... Подивіться хоча б, що зараз прищеплюють своїм людям Кремль та Останкіно! А якщо комусь вдавалося піднятися над цим всім, того або знищували, або ж він тікав з Росії подалі. Навіть російські правителі та владна еліта тяжіє до життя за кордоном й лише там бачить майбутнє власних дітей! Про що ще тут можна казати?

Отже, до чого я веду. Коли недоімперія зазнає чергового системного краху, коли вона знову втратить території, коли на північ та схід він наших кордонів запанує гуманітарне Пекло на кшталт того, що ми зараз спостерігаємо у демо-версії майбутнього "русскава міра" - "ДНР/ЛНР", тоді перед нами постане реальна загроза російської міграційної навали. А це не лише ускладнить нам побудову нормального життя всередині України, але й погіршить наші шанси ефективно інтеґруватися до Західного світу.

Тож вже зараз нам слід готуватися до того, аби цій навалі протидіяти. І я кажу не лише про візовий режим та про проекти облаштування наших східних кордонів, на кшталт "Європейського валу", хоча й про це також.

Але й саме українське суспільство має виробляти механізми, що підвищать його імунітет проти чужорідних вливань. І тут в нагоді стає, зокрема, мова. Адже, одним з мотиваторів, як я вже казав вище, чому якісь російський люмпен може захотіти втекти саме до України, полягає в тому, що тут йому треба мінімально напружуватися. Він може поводитися й навіть розмовляти так, як звик, і всі будуть запопадливо йому в цьому підігравати...

Крім того, самим мешканцям України буде важко відрізняти своїх від чужих. Адже, коли українець може бути російськомовним, то як відрізнити його від такого самого російськомовного зайди? Характерний акцент не завжди помітний й не всі можуть його відрізняти...
Отже, українське суспільство має усвідомити, що мова є чинником безпеки в багатьох аспектах. Також вона є певним фільтром та захисним бар'єром, важливість якого чудово усвідомлюють "по той бік", і саме тому так наполегливо намагаються нас його позбавити. Натомість, підсилення цього бар'єру є в інтересах УСІХ мешканців України, незалежно від етнічного походження. Адже навіть нащадки російських переселенців в Україні вже істотно відрізняються від мешканців Росії у кращий бік. Вони мають вже зовсім іншу ментальність, бо земля й суспільство навколо таки має свій вплив.

Тож наше спільне завдання – не дати "русскому міру" зруйнувати наш Український Світ!