Гройсман знову заговорив про збитки від кабальних контрактів  в 53 мільярди доларів. На цей раз він аргументував таку цифру сумою позову РФ в 40 мільярдів доларів. Очевидно, зрозумів, що 53 мільярди ніякими спекуляціями пояснити не можна, і йому тут же на допомогу поспішила Росія.

Так само, як колись Януковичу "допомогли" із реанімацією справи про неіснуючий борг ЕЕСУ перед МО РФ, тепер Гройсману російська влада допомагає із обгрунтуванням цифри 53 мільярди доларів.

Я скромно нагадаю, що поіменовані 40 мільярдів, які він ніяк не міг пояснити - це сума втрат від контракту Єханурова-Івченка. А решта втрат - від махінацій, які розквітли буйним цвітом за останні півтора року під прикриттям Єдиної Антикорупційної Ціни.

Я уже про це писав. Так що мені просто треба підняти пост:

Отже, почнемо. Можливо, для цього знадобиться кілька постів підряд. Фразу з буклета я буду виокремлювати лапками, а нижче (із посиланнями, звісно) розберу цю фразу. Зразу кажу, настроюйтесь на довге читання - в кожному абзаці в буклеті запресована купа брехні. Alexey Kucherenko, я просив би вас проконтролювати цифри як експерта.
* * *

"20 років політики замовчували людям правду про те, що низькі тарифи є результатом гігантських доплат з бюджету України. Тільки за останнє десятиліття через штучно занижені ціни на газ Україна втратила 53 мільярди доларів. За нинішніми мірками це два річних бюджети країни"

В даному фрагменті значиться дві дати - 20 років тому (опорна дата 1996 рік) і 10 років (опорна дата 2006 рік). Почнемо із аналізу суми в 53 мільярди. Перш за все, ця цифра абсолютно брехлива. Її назвав Володимир Гройсман 27 травня цього року із посиланням на "розрахунки експертного середовища". Ні самого цього "середовища" не було названо, ні підстави для цих розрахунків. Зате була названа сума річних втрат на спекуляціях в 1 мільярд доларів. Ось першоджерело.

Але річні втрати по газовим спекуляціям обсягом 1 мільярд доларів НЕ ДАЮТЬ в сумі 53 мільярди, які назвав прем'єр-міністр. Вони дають 10 мільярдів (10 х 1 мільярд). Це при ціні 285 доларів. Якщо взяти ціну 450 доларів, яку постійно пригадують наші іксперди і називають її кабальною і завищеною, то такі втрати будуть становити в рік - 1 млрд. x 450 / 285 = 1,58 млрд. - і за 10 років це дасть лише 15,8 млрд. доларів.

А звідки тоді взялись додаткові 37,2 мільярди? Отже, можемо зафіксувати перший висновок - сума втрат бюджету набагато завищена. Більше того, риторикою про газові спекуляції прикривають чиюсь шкуру, тому що 37 мільярдів "приписок" просто так не буває. Цифра не ціла, отже, звідкілясь взята. От і спробуємо це з'ясувати.

Читайте також: Тимошенко: «Тарифні суди» можна виграти, якщо в суддів є хоча б крапля відповідальності

Якщо гроші втрачались не через газові спекуляції, значить, через газові контракти. Опорною датою значиться 2006 рік. За період з 2006 по 2016 рр. були заключені наступні газові контракти на імпорт газу.

- контракт Івченко-Єханурова. Заключений 4 січня 2006 року. Так і не був оприлюднений повністю. Складався із 7 окремих документів, із яких парламент отримав тільки 3 із грифом "Конфіденційно. Повернути в архів.", решта 4 виявились "комерційною таємницею". Тому напевне відомо тільки те, що контракт був заключений із непрозорим посередником "Росукренерго", який отримував монополію на торгівлю ВСІМ українським газом. "Дзеркало тижня" в 2011 році підрахувало, що Україна зазнала збитків через цей контракт всього на 38 млрд. доларів. (вам ця цифра не видається знайомою?)

- контракт Тимошенко. Той самий кабальний коунтрагхдт. На відміну від контракту Єханурова, був прямим контрактом між господарюючими суб'єктами, і цей контракт ОПУБЛІКОВАНИЙ. В 2012 році керівник АП Сергій Льовочкін заявив, що втрати від контракту Тимошенко становили 12 мільярдів доларів. Однак мало кому відомо, що ця цифра "зі стелі" взята, так як суд постановив стягнути з Тимошенко на користь НАК "Нафтогаз" всього 1,516 млрд гривень, а посадили її - взагалі за перевищення повноважень.

Пізніше Європейський Суд повністю зняв всі обвинувачення із Тимошенко. Зараз ціна газу по цьому контракту (формально він досі діє) становить 140 доларів.

- Харківські угоди. Це був міждержавний контракт, який вносив невідомі зміни в контракт Тимошенко (до нього було укладено 39 окремих додатків - з них 21 по купівлі-продажу і 18 - по транзиту) таким чином, що ціни стали швидко зростати. Всі ці додатки оприлюднені НЕ були, хоча навіть робились депутатські запити на цю тему.

Після заключення Харківських угод уряд Януковича 17 червня 2011 року видає цікаву постанову N 3550-VI, яка... дозволяє експорт українського газу. Це створює передумови до експорту українського газу за кордон і продажі його на спотовому ринку, а натомість постачання українського споживача 100% імпортним газом. Зверніть увагу, в цій постанові значаться "дочірні фірми", тобто, саме з цієї постанови починається "схема Онищенко" із договорами спільної діяльності - ми до них іще доберемося пізніше.

- договір між Порошенком і Путіним, який передбачав формування "літньої" та "зимової" ціни на газ. Укладений він був 17 жовтня 2014 року П. Порошенком і В. Путіним на закритій зустрічі тет-а-тет. Він теж НЕ був оприлюднений. Діяв він, судячи з усього, до липня 2015 р.

- договір між НАК "Нафтогаз" і рядом європейських фірм про поставки газу по ціні від 188 дол. до 211 дол. за тисячу кубів. Укладений був в липні та грудні 2015 року, і діє по даний час.Договори теж не були оприлюднені, як і походження деяких фірм - таких, як TrailStone GmbH.

http://ru.tsn.ua/.../demchishin-nazval-stoimost-evropeyskogo-...

http://dt.ua/.../ukrayina-zbilshit-zakupivlyu-gazu-v-amerikan...

Таким чином, із 5 договорів, які діяли на поставку імпортного газу в Україну, оприлюднено тільки ОДИН - контракт Тимошенко. І тільки по одному з них точно відома кількість збитків (по контракту 2006 року, Івченка-Єханурова) - і вона, за дивним збігом - дорівнює невідомо звідки взявшійся "приписці" в 38,6 мільярди доларів.

Звідси висновок, що загальні втрати бюджету України в 53 мільярди доларів виникли НЕ в результаті заниження цін, а в результаті численних непрозорих угод на поставки імпортного газу за участю російських та українських олігархів.

В цих непрозорих угодах були ПРЯМО замішані президенти України, які таким чином "виходять сухими" з води, а винними виявляються якісь безіменні "спекулянти", єдиним із яких названий Онищенко (якщо чесно - то його згадка у мене уже викликає регіт, оскільки по цій справі НІХТО не сів, а схема продовжує працювати, просто із іншим бенефіціаром).

А зараз ці збитки, завдяки яким в Україні з'явились такі газові магнати, як Фірташ, що здатні навіть президентів "призначати", внаглу вішаються на населення через завищені тарифи.

Читайте також: "Щоб пам'ятали": Газовий конфлікт 2008-2009 року в новинах ЗМІ