5 липня 2018 року Петро Порошенко підписав Закон України про основи національної безпеки.

Багато експертів критикує цей закон через ряд недоліків, суперечливість деяких його статей положенням Конституції України та відсутність реальних зрушень в секторі безпеки і оборони, особливо в частині реформування СБУ.

Очевидно, що він міг бути кращим, якби були враховані ті пропозиції, які надавались громадянським суспільством, зокрема і Незалежним антикорупційним комітетом з питань оборони (НАКО). Проте, навіть у сьогоднішньому вигляді він матиме суттєвий вплив на сектор безпеки і оборони. Про це для НВ.Бізнес пише Тарас Ємчура.

Нижче описано, які основні сфери будуть реформовані у зв’язку із підписанням Закону про нацбезпеку, і які на думку експертів НАКО потребують уваги громадянського суспільства та міжнародних партнерів.

Реформа спецслужб та громадський контроль над ними

Прикінцеві положення нового закону закладають основу розробки ряду інших законопроектів, які подекуди навіть важливіші за нього. Йдеться про створення механізмів громадського контролю шляхом створення окремого парламентського комітету (він здійснюватиме демократичний контроль за діяльністю спецслужб), а також про нову редакцію Закону про Службу безпеки України, яка має бути подана до Верховної Ради України вже через шість місяців після підписання Президентом закону про нацбезпеку.

Читайте також: Добровольцы и их статус: всех героев нужно узаконить

Очевидно, що громадськість та міжнародні партнери готові сприяти у розробці нового законопроекту про Службу безпеки України, адже ключовою проблемою сьогодні залишається наявність у СБУ невластивих функцій, таких як розслідування економічних злочинів чи боротьба з корупцією. Це не тільки суперечить досвіду країн НАТО, але й іноді дублює діяльність вже наявних органів, таких як САП та НАБУ.

Водночас, одним із ключових завдань СБУ – є захист державної таємниці. На думку експертів, цей механізм сьогодні працює абсолютно неефективно. В тому вигляді, який ми маємо сьогодні, цей механізм радше створює проблеми (наприклад у оборонних закупівлях), аніж захищає національні інтереси. Законодавча база, що регулює дане питання потребує негайної модернізації.

Реформа оборонних закупівель

Закон про національну безпеку не єдиний документ, який зачіпає питання збільшення прозорості оборонних закупівель. Таке завдання поставлене як Президентом України у Стратегічному оборонному бюлетені, так і Кабміном у Стратегії реформування системи публічних закупівель. Не зважаючи на неодноразові публічні заяви і навіть чіткі завдання із строками виконання у стратегічних документах, станом на сьогодні українська система оборонних закупівель є дуже далекою від системи, що функціонує в країнах НАТО.

Читайте також: Деокупація Донбасу: ніколи вже не буде як колись

Незалежний антикорупційний комітет з питань оборони (НАКО) провів ряд досліджень стосовно корупційних ризиків в оборонних закупівлях. Наші експерти дійшли висновків, що задля збільшення прозорості у цій сфері з одночасним збереженням національної безпеки потрібні зміни до цілої низки нормативно правових актів. Йдеться про Закон України про Державну таємницю (який вже згадувався вище), Закон України про Державне оборонне замовлення та інші акти більш низького рівня, які випливають з них. Відповідні детальні рекомендації міститимуться в наших дослідженнях, які будуть опубліковані для широкого загалу вже найближчим часом.

Реформа державного управління оборонно-промисловим комплексом

Реформа у підходах до закупівель неодмінно вплине на державне управління в оборонно-промисловому комплексі (ОПК). Не слід забувати і про Стратегію розвитку Оборонно-промислового комплексу до 2028 року, яка була затверджена практично одночасно із Законом про нацбезпеку. Обидва документи передбачають створення центрального органу виконавчої влади, що здійснюватиме формування та реалізуватиме державну політику в ОПК, проте жоден з документів не розкриває жодних деталей про цей орган.

Який статус буде у цього органу? Яка буде процедура відбору та призначення керівництва цього органу? Кому він буде підконтрольний та підзвітний? Ці питання не можуть залишатися без відповіді, адже саме цей орган відповідатиме не тільки за розподілення 0,5% ВВП, але за майбутнє цілої галузі, в якій працюють сотні підприємств та десятки тисяч працівників. Це не тільки питання мільярдного експорту, це – насамперед, питання якості озброєння, яким наші Збройні Сили захищатимуть нашу Незалежність.

Читайте також: Битва за "контрольный пакет" Центризбиркома

Підводячи підсумки, варто зазначити що на порядку денному сьогодні стоїть завдання з розроблення низки законопроектів, до яких має бути прикута увага як громадськості, так і міжнародних партнерів, а саме:

- Закон про повноваження парламентського комітету, який здійснює парламентський нагляд за спецслужбами

- Закон про Службу безпеки України

- Закон про Державну таємницю

- Закон про Державне оборонне замовлення

- Зміни в існуючі положення про діяльність центральних органів виконавчої влади, щодо формування та реалізації державної політики в ОПК.

Отож, важливо, щоб реформування сектору безпеки і оборони не закінчилось підписанням Закону про основи національної безпеки. Це тільки перший крок, слідом за яким має розпочатися складна і рутинна робота, що потребує злагодженості та рішучості. Завдання ускладнюється тим, що напередодні виборів говорити про злагодженість гілок влади все важче. Залишається сподіватись бодай на рішучість.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram