Що є зайвим у сервіруванні та як законові ліпше чинності набувати
Видатний мовознавець, доктор філологічних наук Олександр Пономарів на сторінці свого блогу продовжує втаємничувати широкий загал у тонкощі української мови. Із-поміж іншого професор пояснює відмінність між повідомленням і звісткою
Ярина Тарас хоче знати, як правильно перекласти з російської не расстраивайся.
Не засмучуйся.
Як попросити співрозмовника щось розповісти, запитує Богдан Бідованець.
Розповідай – це не те, пише читач, як не підходить і розповіси.
Дієслово доконаного виду розповісти не має окремого слова для наказового способу. Тому використовуємо форму недоконаного виду розповідай.
Читайте також: Чому не можна працювати нон стоп і чим торт від пляцка відрізняється
Чайка О. С. запитує: маємо слово пір'я, але прикметник – пернатий. Чому через е?
Тому що в збірному іменникові пір'я і стоїть у закритому складі. А прикметник утворено від пе-ро – де е у відкритому складі.
Чи є український відповідник слова клюква в значенні "стереотип"?
Ботанічна російська назва клюква українською мовою перекладається журавлина. У переносному значенні не вживається.
Запитання від Олексія Дейкуна. Як сказати українською мовою сервірування?
Від сервірувати утворено сервірування (від франц. servir – накривати стіл). Але оскільки иншомовний суфікс -іr українська мова, як правило, усуває, то думаю, що настав час замість сервірувати, сервірування – казати сервувати, сервування.
Читайте також: Криворіжка, криворожка чи криворожанка? Як називати мешканку Кривого Року
"Російсько-український словник" перший крок у цьому напрямку вже зробив. Там поряд із сервірований подано дієприкметник сервований (том 3, ст. 266).
У новинних статтях часто читаю про те, що закон набирає чинности з дня, наступного за днем його опублікування. Чи не можна висловитися краще?
Гадаю, що потрібно сказати: закон набуває чинности на наступний день після його опублікування.
Яка відмінність між словами повідомлення і звістка?
Президент Буш слухає звістку про теракт 9/11
Повідомлення – письмова або усна інформація, невеликий публічний виступ; документ, у якому про щось сповіщають. Звістка – вість про щось. Наприклад, "Уже четвертий місяць, а про Павлуся ніякої звістки" (Ганна Барвінок).
Подавати звістку про себе – виявляти себе якимсь чином.
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram
Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter
Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки