MENU

Як кілька філіжанок кави: желеподібний ЄС і його санкції проти РФ

2988 0

Після атаки на українські кораблі в Чорному морі питання, чи продовжувати санкції щодо РФ на Європейській Раді 13 грудня фактично трансформувалось у питання "Чи варто запроваджувати нові санкції?". Як сказав угорський дипломат на вчорашній, 5 грудня, дискусії Центру "Нова Європа", 13 число буде щасливим четвергом у контексті підтримки європейської санкційної єдності. Це, звичайно, один із побічних плюсів від ескалації Росією ситуації навколо Азовського моря й Керченської протоки (якщо, звісно, в такій ситуації коректно взагалі вживати слово "плюс").

Наразі в ЄС скептично ставляться до запровадження так званого "азовського пакету" санкцій, оскільки, як пояснив посол Німеччини на нашій дискусії вчора, головне завдання на сьогодні – щоб ескалація не вийшла з-під контролю: "контрпродуктивно додавати нові санкції, коли напруга досягла такого рівня". Крім того, Ернст Райхель порадив українській владі не вдаватися до максималістських тактик у цьому питанні: мовляв, із таким підходом і зворотнього ефекту можете добитись.

Однак це не означає, що обговорення не відбуватиметься. Тим паче, що обговорювати дійсно є що – від розширення санкцій за будівництво Керченського мосту до суддів і прокурорів, які судили моряків.

Так само це не означає, що деякі країни-члени не ставитимуть санкційний механізм під питання як такий. Немає жодних підстав вважати, що такі держави як Італія (зняття санкцій фігурує там у коаліційній угоді) не використовуватимуть і надалі це питання відразу з потрійною метою: у внутрішньополітичних дебатах у своїх країнах, у своїх заграваннях із Кремлем і у своїх торгах із Брюсселем. Хоча, якщо йти популярним серед прокремлівських експертів наративом – санкції не шкодять Путінові, а навпаки – тільки консолідують його режим – то фанати російського президента в Європі навпаки мали б ратувати за продовження санкцій, щоб їх улюблений ВВП і надалі залишався біля керма.

Для тих, хто розповідає у Старому Світі про "страшні втрати" Євросоюзу від санкцій, ми разом із BST GMF підготували на основі відкритих джерел інфографічні матеріали, які мовою цифр довдять якраз зворотне: не такі вже страшні санкції та їх вплив, як їх малюють. І навіть ті, для кого санкції були справжнім шоком у 2014-2015 роках, мали б визнати, що ситуація у 2017-2018-му – інша. Як і перепони для торгівлі з Росією (падіння купівельної спроможності etc).

Детальніше з аналітичним коментарем на цю тему та відповідними інфографічними матеріалами можна ознайомитися на нашому сайті. А якщо дуже стисло, то:

Читайте також: Несподівана перешкода на шляху поліпшення відносин ЄС із Росією

– За чотири роки експорт ЄС до РФ можна виміряти кількома філіжанками кави на рік для кожного європейця. Це тому, що з 2013-го до 2017 року експорт ЄС до РФ у середньому впав лише на 2,3%, що в розрахунку на кожного громадянина ЄС означає приблизно 10 євро.

– Що ж до контрсанкцій Росії, на які інколи дуже люблять посилатись в деяких європейських столицях як якраз на найбільше зло, то вони взагалі становлять лише 0,3% усього експорту ЄС у треті країни.

– За чотири останні роки експорт агропродукції із країн ЄС у треті країни світу втричі перевищив падіння цього експорту до Росії: 18 млрд євро проти 5,3 млрд євро.

– Попри санкції, із 2017 року у 26 країн-членів ЄС зростає товарообіг із Росією. Цьогоріч, скажімо, падіння у торгівлі з РФ серед усіх європейських країн спостерігається тільки у Латвії та Португалії, в усіх інших – ріст. А санкції при цьому продовжуються.

– Найбільші постраждалі в ЄС від санкцій із Росією – Литва, Естонія, Фінляндія. Ви, до речі, від цих країн щось чули про великі втрати та про те, що не варто більше продовжувати санкційну політику?

Звісно, європейські дипломати й політики люблять казати: зведені дані по ЄС – це одне, але є ще дані в регіональному розрізі. Це так, хоча й до цієї інформації треба підходити обережно. Адже навіть у контексті найбільш публічно ображеної з приводу санкцій Італії не треба, наприклад, спускати з ока, що частка забороненого Росією імпорту агропродукції становить лише до 1% італійського експорту сільськогосподарських товарів.

Читайте також: Російська агресія та європейський цинізм різного ґатунку

Україна може, звісно, в свій актив записати те, що через майже п'ять років агресії РФ навіть у желеподібному ЄС досі лунає питання, як наростити санкції, а не лише, як їх швидше позбутись. Хоча не лукавитимемо: це відбувається і завдяки новим актам агресії з російського боку, які не дуже дають противникам зняття санкцій аргументів на їхню користь.

Підтримка санкцій залишається чи не найкрасномовнішим визнанням Росії агресором. Офіційним чи неофіційним, свідомим чи ні – це вже інша річ. Але що робити з іншим феноменом – тими європейськими акторами, які не заперечують агресії РФ, а дотримуються принципу: Росія – агресор, але...? І далі за текстом: потрібно підтримувати діалог, санкції – не вихід, Путін нам потрібен для інших міжнародних справ тощо? Питання, на яке досі не знайдено переконливої відповіді.

Не дуже переконливою, як на мене, є й наша лінія на чіткий поділ у санкційному питанні на "правильних" європейців, які відстоюють цінності й зовсім не дбають про прибутки, і на тих "недобросовісних", хто думає передусім про вигоду. Адже приклад тих компаній, які успішно переорієнтувались на інші ринки й лише збільшили свої доходи, свідчить про те, що можна, відстоюючи цінності, нарощувати і прибутки, а не обов'язково лише жертвувати та втрачати.

Крім того, хто сказав, що ті політики, які так активно й навіть агресивно відстоюють зняття санкцій, завжди керуються передусім інтересами своїх бізнесів? Можливо, своєю антисанкційною риторикою вони насправді теж демонструють прихильність до цінностей – тільки не тих, які звикли називати та вважати європейськими, а цінностей, які активно промотує Кремль на чолі з Путіним?

Головним же програшем, на мій погляд, є те, що майже після п'яти років безчинств із боку Путіна, в ЄС урядують політичні сили, представники яких не цураються на зустрічах з українськими посадовцями відкрито заявляти: "Ми – проросійська партія". Дружба з Путіним не стала проказою. Вона досі залишається для багатьох предметом гордості. На жаль.

P. S. Дані про реальні втрати ЄС від санкцій візуалізовані Центром "Нова Європа" інфографічно та перекладені низкою європейських мов (зокрема, англійською, італійською, німецькою, французькою, угорською). Будемо вдячні за їх розповсюдження у країнах, які найскептичніше ставляться до продовження санкцій (особливо напередодні засідання Європейської Ради).

Підписуйся на сторінки UAINFO у FacebookTwitter і Telegram

Альона ГЕТЬМАНЧУК


Сообщить об ошибке - Выделите орфографическую ошибку мышью и нажмите Ctrl+Enter

Понравился материал? Смело делись
им в соцсетях через эти кнопки

Другие новости по теме



Правила комментирования »  

Новости