MENU

Як читати погані новини і не впадати у відчай

688 0

"Я більше не можу все це читати. Але й не читати не можу! Невже це все справді відбувається з нами, в наш час, у нашій країні? Це схоже на антиутопію, реаліті-шоу, серіал! Якщо зараз таке, то що буде далі?!"

Багато хто в ці дні почувається і щонайменше ще кілька тижнів почуватиметься саме так. Ми не думаємо, що в такий доленосний для України час можна бути цілком спокійним, але віримо, що можна знизити рівень тривожності й перестати бачити сни про теледебати та аналізи. Тому адаптували поради від Harpers Bazaar про те, як читати погані новини і не здуріти передчасно.

Картина світу у ЗМІ пов’язана із дійсністю, але не віддзеркалює її. Розповідаючи про певні події чи ситуації непропорційно багато, а про деякі, часто не менш важливі для нашого з вами життя, взагалі нічого, медіа формують специфічний порядок денний. У пріоритеті – розповіді про сенсаційне, незвичне, негативне й поточне.

Читайте також: Ключ від усіх дверей, або Як навчитися програвати

"Беззаперечно, поганих новин не бракує. Але немає нічого шкідливого просто в тім, щоби бути в курсі актуальних подій, навіть якщо вони погані. Інше питання, що медіа акцентують здебільшого на сенсаційних чи емоційних аспектах цих подій, – каже виконавча директорка Центру поінформованості Мікаела Маккарті. – Застосовуючи емоційність та сенсаційність, медіа наголошують на майбутніх жахливих наслідках, до яких можуть призвести теперішні події, замість того, щоб аналізувати імовірність таких наслідків".

Новини дають не цілісне, а точкове уявлення про ситуацію, а розуміння ситуації часто не дають взагалі. Натомість аналітика та прогнози на довготривалу перспективу. Моделювання на основі статистики, соціально-економічні дослідження допомагають зорієнтуватися у тому, що відбувається, чому і чого чекати надалі.

Медіа часто описують викривлену картину світу, висвітлюючи непропорційно багато негативних новин.

"Журналісти більше не продукують прямолінійну, неупереджену і засновану на фактах інформацію у вигляді п’ятихвилинних випусків новин раз на годину. Новинна стрічка тепер працює нон-стоп, і журналісти змушені змагатися за увагу аудиторії, переворюючи новини на суцільну розвагу", – каже Маккарті.

Основна задача – заполонити увагу аудиторії і втримувати її якомога довше. Для цього медіа за допомогою новин створюють картину світу, сповненого драм і нещасть. Споживаючи такі новини, глядачі, читачі та слухачі переживають стрес, а коли потік новин безперервний, не встигають відновлюватися від кожного окремого маленького стресу і ризикують психічним здоров’ям.

Щоб від контенту не ставало зле, слід ретельно добирати джерела і, якщо потрібно, обмежити споживання новин.

"Якщо ви відчуваєте, що не даєте собі ради з потоком інформації, спробуйте переосмислити свої звички, – каже медіаменеджерка організації "Переосмислити психічні хвороби" Ніа Шарпантьє. – Якщо вас найбільше стресують зображення, перемкніться на слухання новин по радіо. Або якщо відчуваєте, що гортання стрічки перед сном захоплює думки і не дає нормально заснути, встановіть часовий ліміт: годину, після якої більше не зазираєте в інтернет чи в телевізор. Можна застосувати додатки, які за обраними вами обмеженнями вилоговують вас із соцмереж".

Втім повна відмова від новин, так званий цифровий детокс, може мати зворотний ефект: замість спокою і рівноваги приносити ще більше тривоги і хвилювання.

"Для когось незнання – гірше, ніж знання", – каже Ніа Шарпантьє.  

Особливо обачно до споживання новин слід поставитися людям, які й без того переживають стрес, складні життєві ситуації або мають проблеми зі психічним здоров’ям.

Читайте також: Блог психолога: як прийняти результати виборів?

"Якщо людині недобре і без новин або у неї початкова стадія якоїсь проблеми із психічним здоров’ям, погані новини можуть не лише погіршити її стан, але й подовжити перебіг хвороби", – каже професор Нейл Ґрінберґ, який спеціалізується на дослідженні психологічних наслідків від травматичних подій.

Якщо бути в курсі подій все ж хочеться чи треба, Ґрінберґ радить просити друзів чи родичів, аби вони своїми словами переказували, що коїться у світі.

Розмови із близькими про поточні події також можуть допомогти, але обговорювати ліпше не самі новини, а свої переживання щодо них. Коли переживання стають предметом розмови, людина може від них дистанціюватися і знайти спосіб їх усунути, каже Мікаела Маккарті.

І взагалі – новини не мають бути єдиним спожитим контентом, а їх поглинання – єдиним заняттям. У перерві між оновленням стрічки можна послухати пізнавальні подкасти чи дізнатися щось цікаве про історію України; почитати, що нового у світі балету, музики і кіно; пригадати, що таке мова ворожнечі і як від неї утриматися, дописати давно розпочаті і незавершені тексти або настрочити колонку про те, як вас все це дістало. Тільки цур, в колонці має бути чітка головна думка та аргументи!

Підписуйся на сторінки UAINFO у FacebookTwitter і Telegram

Мedialab


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі



Правила коментування »  

Новини