Можна було б написати про чергові походеньки вітчизняних ультраправих, котрі все частіше обертаються кровопролиттям, або про сепаратистську шпану на сході, що за методами, риторикою і наслідками своїх дій нічим не відрізняється від вищезгаданих професійних патріотів, але якось нема настрою. Українофоби та русофоби (одного такого недавно видалив у себе зі стрічки друзів у Фейсбуці) нехай ідуть одним темним лісом якомога далі і не повертаються. Напишу краще про людей, які на те давно заслуговують.

У грудні я отримав у скриньку приватних повідомлень свого Живого Журналу (ЖЖ — www. livejournal.com) такого листа:

«Здравствуйте, я хотела перевести немножко денег в помощь Майдану, т. к. больше ничего из Монреаля сделать не могу, по Интернету не получилось. Можно послать лично Вам, а Вы передадите/перешлёте, куда надо? Спасибо, Аня Границкая».

Анну я особисто не знав — вона була одним з моїх віртуальних друзів-читачів у ЖЖ, не більше, і звернулася до мене, бо знала як журналіста. Після короткого листування (в наступному повідомленні Анна написала «ваш народ прекрасен») я отримав гроші (100           доларів) переказом «Вестерн Юніон» і відніс у Будинок профспілок.

На цьому, однак, історія не закінчилася. 21 січня вже мати Ані, Наталія Хародзинська, що живе у Петербурзі, переказала вдвічі більшу суму. А ще через тиждень сама Аня вислала на мою адресу чималеньку коробку з теплими куртками для майданівців, додавши через емейл: «Будьте все там живы и здоровы!»

На жаль, не всім пощастило лишитися здоровими...

Буквально вчора я забрав ще один переказ — більш ніж 7000 гривень, котрі пані Наталія зібрала для лікування наших поранених.

Кому їх віддати, довго вибирати не довелося. Знайома волонтер підказала:

«Литвиненко Сергій Григорович, 1969 року народження, знаходиться на лікуванні у відділенні нейротравми ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМНУ» з 20.02.2014 р. з приводу поєднаної відкритої проникаючої в порожнину черепа черепно-мозкової травми, лінійного перелому правої тім’яної кістки, правої скроневої кістки, перелому основи черепа в ділянці середньої черепної ямки справа, правобічної отоліквореї, множинних геморогічних забоїв головного мозку лівої скроневої та лівої лобної ділянок, травматичного субарахноїдального крововиливу, забійних ран правої тім’яно-скроневої, потиличної ділянок, переломах головки другої п’ясної кістки правої кисті зі зміщенням уламків, забоїв попереково-крижового відділу хребта, забоїв, крововиливів в м’які тканини голови, тулуба, кінцівок».

Сергій був на Інститутський під час бійні 18 лютого. Допомагав рятувати людей від озвірілої беркутні. Тварини в погонах напали на нього зграєю, били довго і жорстоко. Врятувало його те, що він удав мертвого, а також особистий запас міцності — зміг вибратися і дістатися додому. Лікарі, по суті, дістали цього сміливого чоловіка з того світу, однак лікуватися йому доведеться решту життя. Сергій має двох дітей, і його дружина Людмила чекає на третю дитину. Гроші стали їм у великій нагоді.

Я не знаю близько ані Анну, ані Наталію. Не знаю, наскільки великими для їхнього щоденного бюджету є такі витрати — підозрюю, що немаленькими. Але, оскільки такі люди є в Росії, не можу не приєднатися до прохання, що вчора з’явилося у Фейсбуці:

«Братья-украинцы! У меня личная просьба. Мы тут в России точно так же оккупированы, как ваш Крым. Крым оккупировала не Россия. Крым оккупировали кооператив «Озеро» и КГБ, взявшие власть в России. Точно так же они оккупировали саму Россию. Замените в выступлениях, на митингах, в Интернете термин «русские оккупанты» на «путинские оккупанты». Этим вы поможете нам раззомбировать наших сограждан, попавших под «телевизор». Да и ваши русские, которые не сепаратисты, а нормальные украинцы, не будут обижаться. Сегодня трех наших русских, стоявших с фотографиями героев Небесной Сотни на Тверской, повязали менты».

Я не вірю в народів-братів, але вірю в братерство людей. Саме це братерство, зрештою, і принесло перемогу Майдану, саме воно здатне припинити будь-яку війну і зруйнувати будь-яку тиранію.

І низький уклін Наталії та Анні — справжнім росіянкам. Нашим сестрам.