Такий кандидат від УДАРу ніколи не переміг би у Василькові
Самоусунення Віталія Кличка від керівництва УДАРом і як насідок суцільний провал кадрової політики новоутвореної політсили починаючи ще з місцевих виборів 2010 року, зумовило не лише появу на перших позиціях т.зв. «секонд-хенду» (вислів Володимира Фесенко), а й лоббіювання відверто випадкових, напряму пов`язаних із ПР висуванців, людей з небезпечними поглядами та більш ніж сумнівним минулим.
Не стала виключенням й ситуація з провальними для УДАРу виборами міського голови Василькова (Київська обл.), де ніби-то з подачі Кличко, а точніше «сірих кардиналів» його штабу, кандидатові від партії влади було протиставлено людину... Дмітрія Табачника.
Принципові факти політичної біографії Сергія Сабова ще у квітні 2013 року наводила громадська активістка Катерина Чепура, чия заява активно розповсюджувалася мережею Facebook, але, вочевидь, так і не потрапила на очі Віталію
А хто такий Сергій Сабов? Мені він схожий на Азарова. Уродженець Владімірской області Росії, член КПРС з 1986 по 1991 рік, колишній військовий, нині – бізнесмен. Став депутатом Васильківської міськради у 2010 році за списком УДАРу. Тихо сидів, поки містом правив мер-бандюк Іващенко (теж російськомовний), голосував разом з іващенківською більшістю, не звертав увагу на громадськість (дуже різну, але одностайну в боротьбі проти Іващенка), яка з тим бандюком боролася. Виступав за відкриття російських класів у школах Василькова.
Кажуть, що навіть до Колесніченка за допомогою звертався. А коли громадськість скинула мера-бандюка, Сабов вирішив посісти його місце. Став активнішим (написав кілька статей і випустив кілька заяв), навіть намагається говорити українською (правда, в нього виходить це приблизно як в Азарова), хоча на форумах в інтернеті спілкується переважно російською. Але невже хтось повірить, що в людини раптом за останні півроку змінилися погляди?
Окремо варто сказати про дочку Сабова – Анастасію. До літа 2012 року (поки була студенткою) вона очолювала Всеукраїнську студентську раду при Табачнику. Захищала всі його законопроекти, всі його ініціативи (в гуглі можна чимало знайти про це), організовувала адмінресурсні студентські одобрямси, референдуми, мітинги на підтримку Табачника, з яким так нібито боролась «Свобода». А після закінчення університету Настя стала членом Молодіжної ради при Кабінеті міністрів України й підтримує Табачника та його ініціативи вже там. Погрожує організувати протест студентів проти опозиційного законопроекту «Про вищу освіту», поширюючи відверту брехню, що цей законопроект скасовує пільги на проїзд. Тобто проти законопроекту, серед авторів якого є Тягнибок, Кличко, Яценюк. І, до речі, майже всі, якщо не всі, лідери опозиції чудово знають, хто така Анастасія Сабова. Аж занадто вона була і є активною у захисті Табачника та в боротьбі проти опозиційних ініціатив.
Мені скажуть, що батько за дочку не відповідає. І я б погодилась, якби не одне але.. Це «але» – лист Сергія Сабова на адресу одного васильківського чиновника, де Сабов закидає молодому хлопцю, що той ганьбить ім’я свого батька.
А чи не хоче Сабов написати подібного листа своїй дочці? Чи він погоджується з її вчинками?
Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter
Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки