Парламентське медіа-лоббі vs Aвтори, або Чи довго тішитимуться олігархічні медіа?
Битва за чесне роялті й припинення багаторічної кричущої корупції в сфері збору й розподілу авторської винагороди, яку з 2016 року почала активна частина шоу-бізнесової авторської спільноти, нарешті дійшла останнього кола й усім зацікавленим раджу уважно дивитися найближчі засідання ВР. Або ми – або нас. Авторів влаштовує тільки перемога – інакше знову той самий хаос, що був раніше, і чітке розуміння: зараз – або ніколи.
Якщо переможуть українські автори, інтереси яких в парламенті представляє Євген Рибчинський і Вікторія Сюмар – окрім того, що в рази збільшаться авторські виплати й розпочнеться новий етап розвитку національного шоу-бізнесу, держава Україна нарешті покине ганебний "Список 301" і значно плюсуватиме свої іміджеві показники в усіх світових рейтингах, адже за боротьбою української авторською спільнотою слідкують і активно допомагають відомі світові організації – СISAC (Світова конфедерація товариств авторів і композиторів) і WIPO (Всесвітня організація інтелектуальної власності).
Читайте також: Бідний, бо дурний: як, завантажуючи піратський контент, ми крадемо у самих себе
Не кажучи про неабияку зацікавленість навести лад в сфері колективного управління правами з боку Єврокомісії, Торгівельного представника США і навіть Президента США Дональда Трампа, яку останній виказав у свої заяві наприкінці грудня 2017 – а загалом на цю суто українську (!) проблему звертає публічну увагу вже другий (!!) американський президент.
Час розкрити карти, хто виступає проти інтересів українських і світових Авторів — це потужне парламентське медіа-лоббі, в першу чергу, депутати, яких пов’язують з медіа-холдінгом Віктора Пінчука – олігарха, холдинг якого керує більшістю шоу-бізнесових процесів, медіа-носіїв і представникам якого зручно жити, як при Кучмі чи Януковичі, якого, здається, влаштовують "схеми Дмитра Табачника" по “віджиму” роялті. Тобто по суті – тримання авторів в ранзі німих і безправних рабів, яких можна принижувати й зневажати, неабияк наживаючись на їх праці, виплачуючи таке мізерне роялті, що над ним сміються навіть в Монголії.
Читайте також: Піратство як державна політика
У парламенті умовний чорний Роджер анти-авторського піратства гордо тримає Марія Ионова, яка грає на своєму полі, має вплив на МЕРТ і на Кабмін, ресурс на будь-які креативні забаганки та натхненно продукує все нові й нові каверзи й інтриги, щоб будь що провалити голосування й залишити авторську спільноту з "носом". Медійний олігархат має тішитися діями свого полководця: їм вдалося "потопити" визнаний світовою авторською спільнотою законопроекта Євгена Рибчинського, законопроект Олександра Опанасенка, законопроект Вікторії Сюмар і Олега Ляшка. Але найголовніший здобуток полководця імперії – той проект закону 7466, який вона з колегами наразі підготувала в парламент. Тепер він мало того, що нагадує попередній сумнозвісний своїми ляпами 7029, так ще й геть на враховує основні вимогиавторської спільноти, а один з пунктів якого взагалі ставить під сумнів українське роялті як клас: за цим законом – чого немає в жодній країні світу! – будь-яке медіа сплачує роялті не зі свого доходу, а з прибутку.
Здогадайтеся, скільки в нас прибуткових телеканалів? 0.
Глибоко обурює навіть не той факт, що готуючи 7466 до остаточної ратифікації в парламенті, полководець медіа-лобі й усі ті, хто був на робочій групі, не спромоглися запросити жодного автора, а те, що попри неодноразові й численні звернення авторської громадськості до депутатів, спікера ВР, прем’єра, Президента України, зазначений законопроект ускладнює реформування УААСПу в прозору й чесну по духу й принципам авторську організацію та відкриває можливості для безконтрольного зростання організацій, які мають наміри збирати авторську винагороду, що призведе до ще більшого хаосу і зловживань, ніж зараз.
Читайте також: Проблеми захисту авторського права в мережі Інтернет
Англійці кажуть, що загнаний в кут щур стає небезпечним, і наразі цей стан душі після уважного вивчення тексту законопроекту імені Марії Ионової дуже близький всім тим, хто переймається викоріненням корупції в авторському праві.
Тож ми готуємо HELP-листи до всіх світових міжнародних організацій, а також до Дональда Трампа, Ангели Меркель, Терези Мей, Еммануеля Макрона, Джастіна Трюдо, Сі Цзінпіна, Далі Грибаускайте та інших впливових світових політиків, де чітко озвучимо свої основні потреби цивілізаційного характеру, без яких не уявляємо сучасну європейську Україну:
1. Термінове наведення порядку в сфері авторських прав України за рахунок скорочення кількості організацій, які збирають роялті, до двох-трьох, як у всьому світі. Множинність таких організацій призводить до махінацій і корупції.
2. Законодавча заборона на штучне збільшення кількості організацій, що займаються збором і виплатою роялті, багато з яких є шахрайськими.
3. Невідкладна трансформація існуючої ще з 1926 року організації "Українське агентство з авторських і суміжних прав", яка створена і існує за рахунок авторських відрахувань, з державної, керованої чиновниками, в громадську організацію, керовану безпосередньо авторами, як це прийнято в світі.
4. Безумовна виплата роялті від доходу, а не прибутку, та за нормами, встановленими законом, а не за бажанням, а частіше небажанням користувачів авторського продукту, в першу чергу, теле- та радіокомпаній.
Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter
Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки