MENU

Домашнє завдання: необхідність чи рудимент минулого?

536 1

Словосполучення «домашнє завдання» дуже часто викликає дискусії. Напередодні нового навчального року у суспільстві вкотре вибухнула тема доцільності домашніх завдань, а подекуди і флешмоби з хештегами відмінити домашні завдання у школі на загальнодержавному рівні. Дехто пропонував вивести термін «домашні завдання» із вжитку і назвати позаурочні завдання якось інакше, але чи зміниться ставлення до них і чи зникнуть диспути?

Багато суспільних процесів, які відбуваються останнім часом в Україні мали вже місце в історії інших світових країн. Тема доцільності домашніх завдань не виключення. Ще у 1900 році у США Едвард Бок, редактор журналу Ladies Home Journal, опублікував статтю «A National Crime at the Feet of Parents», звинувачуючи домашні завдання у знищенні молоді. Бок спирався на теорію психолога Г. Стенлі Холла, який на той час активно займався темою прогресивного процесу навчання, напрацювання якого пізніше були дискредитовані.

Читайте також: Три головні перешкоди, які заважають вчитися

Але тим не менше, твердження Едварда Бока про те, що домашнє навчання заважає природній схильності дітей до гри та вільного руху, загрожуючи фізичному та психічному здоров'ю, узурпує право батьків планувати свій час вдома викликало неабиякий резонанс серед населення. Розгорнувся справжній рух проти домашніх завдань по всій країні, а кульмінацією стала загальнодержавна заборона виконання домашніх завдань у Каліфорнії 1901 року для будь-якого учня віком до 15 років. Так тривало до світової війни. Навіть у нашому столітті з 1998 по 2003 рік, Newsweek, TIME та People, усі основні американські видання того часу, оприлюднювали статті про зло від домашніх завдань.

Однак у доповіді у 2003 році від Brown Center Report on American Education йшлося про результати дослідження, які вказують на те, що драматичні твердження щодо домашнього завдання були необґрунтованими, а переважна більшість учнів, щонайменше дві третини, залежно від віку, мали щогодини або менше витратити часу на домашні завдання щодня. Сьогодні ж у США школярі мають домашні завдання, а Національна асоціація батьків та вчителів (NPTA) підтримала рекомендації дослідника Гаріса Купера, які були включені у звіт від 2006 року: 10-20 хвилин на день у першому класі та додаткові 10 хвилин на клас вище (наприклад, 20 хвилин для другого класу, 120 хвилин для дванадцятого).

Які основні претензії в українських батьків до домашніх завдань? По-перше, це великий об’єм «нецікавих» однотипних завдань. По-друге, велика кількість домашніх завдань, які об’єктивно учень не може виконати за короткий період часу, занурює дитину в стрес, викликає почуття невпевненості у власних силах. По-третє, часом дітям доводиться «приносити в жертву» своє дитинство з цікавими позашкільними заняттями та сімейним спілкуванням, коли учні побоюються отримати погану оцінку в школі через невиконані завдання. Звичайно, це все не може сформувати у головах батьків позитивні думки щодо домашніх завдань.

Читайте також: Як необхідно змінити систему видання підручників – пояснює експерт

Однак є ще й інша сторона медалі. Фундаментальна риса мозку людини – нейропластичність. Навчання формує наш мозок так само, як і фізичні вправи формують наші м’язи. Тому додаткові, позаурочні завдання необхідні. Якісно сформоване домашнє завдання - це не зробити +50 номерів з посібника, а завдання, що вимагають індивідуальної рефлексії, мають творчий характер та допомагають систематизувати попередньо вивчений матеріал, і не займатимуть багато часу. Логічно пробудована програма буде передбачати відпрацювання додаткових навичок, окрім тих, які дитина отримує під час роботи в групі. Завдання не обов`язково виконувати вдома – чимало приватних шкіл, є приклади і в деяких державних школах, коли для виконання домашнього завдання учень може затриматися на так звану «самопідготовку». В тих же приватних школах є тьютор чи ментор, який допомогає дитині сформувати навички

тайм-менеджменту, в той час як для учнів інших шкіл такими наставниками можуть бути батьки чи інші значимі дорослі, які мають в арсеналі досвід і знання.

Можна назвати «домашні завдання» іншими словами, але працювати позаурочно доведеться все одно, якщо справді хочеться мати ґрунтовні знання, про що свідчать останні дослідження нейрофізіологів і основні концепти brain-based learning.

Підписуйся на сторінки UAINFO у FacebookTwitter і YouTube

Инна ДЕМИНА


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі



Правила коментування »  

Новини