Жорстокий гуманізм, або Кінець ери милосердя
Існує доволі популярна легенда. Коли один з російських імператорів попросив Карамзіна в двох словах описати багатотомну історію Росії, історику вистачило й одного слова: "Крадуть". Її варіації різні автори повторюють вже майже півтора століття, починаючи зі "Старых записных книжек" князя Петра Вяземського, що побачили світ у 8-му томі його повного зібрання творів 1883 року...
Якщо коротко описати новітю історію України, то також вистачить одного слова: "безкарність". В країні, в якій населення за роки незалежності зменшилось на 15 млн. осіб, реальний ВВП скоротився на третину (найбільше в світі!), де кожна нова влада приходить в урядові кабінети на гаслах покарання попередників, реальні строки отримали тільки два високопосадовці: Павло Лазоренко в Америці та Микола Рудковський в Росії.
Ще по кілька років відсиділи ЮВТ та Юрій Луценко, але їхні посадки однозначно були політично мотивованими. Решта українських можновладців в кращому разі відбулись нетривалим переляком в ІТТ чи в СІЗО. І тому почуття безкарності прошито в генотипі української політики.
Читайте також: Замість деолігархізації влада занурює Україну в яму феодалізму
Але за цю безкарність платять своїм життям, здоров'ям та покаліченими долями мільйони українців. За знищення армії заплатили своїм життям тисячі добровольців та військовослужбовців, за нищення медицини – більш як тисяча медиків, що захворіли на COVID-19, за деградацію ДСНС (коли вїзди до Києва охороняють броньовані "Спартани", а пожежі гасять на радянських ЗІЛах) – мешканці столиці, яка останні дні очолювала рейтинг найбрудніших міст планети. І таких прикладів безліч.
Тотальна безвідповідальність – основна причина більшості наших трагічних негараздів: від неймовірної кількості аварій на дорогах до неймовірної заборгованості, коли кожна третя гривня з держбюджету йде на обслуговування державного та гарантованого боргу.
Вилікувати цю страшну хворобу можна тільки жорстокістю (та невідворотністю) покарань. Невідворотність покарання має стати важливішою за чистоту правової процедури. За право на справедливий суд, яке й так існує в Україні тільки на папері. Бути безвідповідальним має стати дорого, боляче і страшно. Без цього ми продовжуватимемо платити за безвідповідальність тисячами життів ні в чому невинних людей.
Наступна влада прийде під байронівським гаслом "За все приходить час розплати – ніхто не зможе утікти". Сядуть і помаранчеві, і блакитні, і пороховіри, і зеленолюби. І звичайно творець системи – Кучма. А потім поговоримо про права людини і гуманізм...
Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter
Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки