MENU

Жорстокий гуманізм, або Кінець ери милосердя

1334 2

Існує доволі популярна легенда. Коли один з російських імператорів попросив Карамзіна в двох словах описати багатотомну історію Росії, історику вистачило й одного слова: "Крадуть". Її варіації різні автори повторюють вже майже півтора століття, починаючи зі "Старых записных книжек" князя Петра Вяземського, що побачили світ у 8-му томі його повного зібрання творів 1883 року...

Якщо коротко описати новітю історію України, то також вистачить одного слова: "безкарність". В країні, в якій населення за роки незалежності зменшилось на 15 млн. осіб, реальний ВВП скоротився на третину (найбільше в світі!), де кожна нова влада приходить в урядові кабінети на гаслах покарання попередників, реальні строки отримали тільки два високопосадовці: Павло Лазоренко в Америці та Микола Рудковський в Росії.

Ще по кілька років відсиділи ЮВТ та Юрій Луценко, але їхні посадки однозначно були політично мотивованими. Решта українських можновладців в кращому разі відбулись нетривалим переляком в ІТТ чи в СІЗО. І тому почуття безкарності прошито в генотипі української політики.

Читайте також: Замість деолігархізації влада занурює Україну в яму феодалізму

Але за цю безкарність платять своїм життям, здоров'ям та покаліченими долями мільйони українців. За знищення армії заплатили своїм життям тисячі добровольців та військовослужбовців, за нищення медицини – більш як тисяча медиків, що захворіли на COVID-19, за деградацію ДСНС (коли вїзди до Києва охороняють броньовані "Спартани", а пожежі гасять на радянських ЗІЛах) – мешканці столиці, яка останні дні очолювала рейтинг найбрудніших міст планети. І таких прикладів безліч.

Тотальна безвідповідальність – основна причина більшості наших трагічних негараздів: від неймовірної кількості аварій на дорогах до неймовірної заборгованості, коли кожна третя гривня з держбюджету йде на обслуговування державного та гарантованого боргу.

Читайте також: "Об’єднані дєятелі" хочуть перетворити Україну на медведчуківсько-праламентську республіку, вбачаючи в тому вихід у своє світле майбутнє, – думка

Вилікувати цю страшну хворобу можна тільки жорстокістю (та невідворотністю) покарань. Невідворотність покарання має стати важливішою за чистоту правової процедури. За право на справедливий суд, яке й так існує в Україні тільки на папері. Бути безвідповідальним має стати дорого, боляче і страшно. Без цього ми продовжуватимемо платити за безвідповідальність тисячами життів ні в чому невинних людей.

Наступна влада прийде під байронівським гаслом "За все приходить час розплати – ніхто не зможе утікти". Сядуть і помаранчеві, і блакитні, і пороховіри, і зеленолюби. І звичайно творець системи – Кучма. А потім поговоримо про права людини і гуманізм...

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube

Геннадій ДРУЗЕНКО


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі

Правила коментування ! »  
Комментарии для сайта Cackle

Новини