Одеський парадокс у дзеркалі української політики
Маша Гайдар як дзеркало української політики. Призначення Маші Гайдар в Одеську ОДА – топ-тема обговорень. Не Корбан і Березенко, від яких уже нудить не лише у 205-му чернігівському окрузі, ні конституційні зміни. А саме – Маша. Я не знаю всіх заслуг Гайдар. Окрім тієї, що вона – донька того самого Єгора і правнучка того самого Аркадія.
Утім, мова не про особисті риси Маші, а про те, що будь-яке призначення в Одесі ми сприймаємо загальнодержавному контексті – ледь не як трагедію чи навпаки – перемогу національного масштабу.
Хто працює в інших ОДА – ми і гадки не маємо. Не кажучи вже про міністерства, державні комітети, Нафтогаз тощо.
Мине кілька місяців і голова ОДА Саакашвілі перетвориться на звичайного перфекта Саакашвілі. В області головним буде не він, а обласні ради і виконкоми. І тоді дива вже точно ніякого не буде. А поки ж з усіма Машами, Сашами (Боровиками) etc ми все ж усе одно сподіваємось на маленьке диво від Саакашвілі. Бо якщо не він, то хто? Випускники Гарварду і Кембриджу з Ради, які дружно тисли кнопки за закон про валютні кредити?
Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter
Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки