Шановні читачі, до вашої уваги – традиційна добірка найцікавішого зі світу блогосфери за сьогоднішній день, 5 вересня

Потреба дерегуляції: 21-е засідання Національної ради реформ

Заступник міністра економіки продемонстрував присутнім величезний стос паперу зі списками підприємств, що підлягають плановим перевіркам. 80 тисяч планових перевірок, не рахуючи Державну фіскальну службу, - оце і є, за словами Нефьодова, показник легкості ведення бізнесу. Лише 5% перевірок завершуються приписами, а у 90% випадків перевірки нічого не знаходять (або, скоріше за все, з тими, хто перевіряє, домовляються). І навіть з тих 5% лише п'ята частина призводить до надходження штрафів до бюджету, решту скасовують суди.

"Рускій мір" безнадійно програє європейському світові

Акведук у Сеговії

На Буковині старші люди про погано зроблену роботу говорили: "Ззроблено по-рускі". Мій життєвий досвід підказує, що люди з роками не змінюються. І тому надії на те, що хтось, хто любить "рускій мір", колись змінить свою думку, мізерні. Тому я більше звертаюсь до прихильників європейського світу, щоб додати ще кілька аргументів на користь європейських прагнень українців. Такі приклади ще і ще раз зміцнюють моє переконання, що нам, українцям, потрібно якнайдалі бігти від безсердечного, кровожерливого, безнадійно відсталого "руского міра". З ним ми ніколи не дочекаємось того, щоби держава дбала про своїх громадян, щоби можновладці не бачили свою роботу тільки як засіб для власного збагачення.

Три стовпи українського міфу про Другу світову війну

Сьогодні, коли Україна переживає війну та шалений ідеологічний тиск як з ворожого Сходу, так і з нібито дружнього Заходу, українці перш за все повинні навчитись поважати свою історію та перестати боятись того, що хтось там нас осудить чи не так зрозуміє. Цього року відзначили 77-му річницю початку Другої світової війни. Погляди на цей глобальний конфлікт, який докорінно змінив світ, завжди були та досі лишаються політизованими. Зазвичай сприйняття суспільством історії воєнного лихоліття та його уроків знаходиться суто в межах ідеологічних міфів та штампів, більшість з яких вже давно неактуальні, але тим не менш лишаються дуже розповсюдженими.

"Усі тут вважають, що ви – придурок". The New Yorker опублікував свою версію зустрічі Обами з Путіним

Надії на позитивне проведення саміту "Великої двадцятки" пішли на марне сьогодні. Президент Обама на спільній прес-конференції з російським президентом Путіним раптово відрубав: "Усі тут вважають, що ви – придурок". Здавалося, що всі на заході були вражені нехарактерним для пана Обами сплеском емоцій, який потім видав десятихвилинну тираду на адресу президента Росії, який стояв із закляклим обличчям. Коли Путін примружив очі й запала мертва тиша, Обама ще більше розійшовся.

Мова і сервіс

Сьогодні ми не маємо дефіциту товарів, проте маємо дефіцит гарного сервісу. Однак клієнти досі не стали повноцінними клієнтами. Не так вже й багато українців знають, яким на справді має бути сервіс. Тому й не завжди підприємці за нас змагаються в конкурентній боротьбі. Що ми можемо зробити? Піти в інший заклад? Проте там сервіс може бути на тому ж, або й на нижчому рівні. Тому власникам закладів необхідно давати сигнал, чого хоче клієнт. Той, хто краще зрозуміє сигнали, отримає більші прибутки, і на нього почнуть рівнятись інші. Що ж робити, якщо тобі хочеться українського обслуговування, проте не хочеться скандалів і зіпсованих нервів?

Ресентимент: синдром прихованої помсти

Вочевидь, почасти стається так, що ти незадоволений собою, а ще б пак, коли бачиш, як іншим щось вдається. Проте іноді однієї цієї думки вже достатньо, щоб тебе аж "колотило". Міркуючи про це, я колись написав у Facebook: "Кажуть, блюз – це коли хорошій людині погано. А коли якійсь людині погано тільки через те що іншій добре – то це вже ресентимент". Фрідріх Ніцше якось назвав французьким словом "ресентимент" особливий психічний стан людини, котра з певних причин уникає прямої відповіді чи реакції на те, що її зачіпає. Натомість вона видає свою злість за пошук справедливості або відтерміновує свою помсту, нарешті, просто вдовольняється уявним реваншем.

Радикальне лікування селфіманії. До чого призводить ненависть до селфі-палиць. ВІДЕО

Селфі-палиці мають не лише своїх палких пошановувачів, а й запеклих ненависників. Поки перші воліють послуговуватися ними чи не на кожному кроці, останні виявляються готовими завдати удар у відповідь. Тож коли часом закортить скористатися своєю селфі-палицею на заюрбленій вулиці й у такий спосіб урізноманітнити звичну штовханину великих міст новим різновидом стусанів, стережіться - раптом десь поруч напоготові хтось на кшталт цього дотепника із Нью-Йорка.