Важко уявити законопроект, який за час свого опрацювання та погодження (а саме з 2014 року) обріс такою кількістю домислів та міфів, як проект Трудового кодексу України. «Дискримінаційний», «радянський», «українців заженуть у рабство», «диктат роботодавців» - такими характеристиками ЗМІ встигли нагородити законопроект.

Станом на сьогодні проект Трудового кодексу підготовано до другого читання Комітетом Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Отже, які зміни очікують бізнес у разі прийняття нового закону?

1. Письмова форма трудового договору

Якщо зараз роботодавець може укласти з працівником трудовий договір, просто видавши відповідний наказ, то новий Трудовий кодекс вимагає укладення трудового договору у письмовій формі з усіма без винятку працівниками. Більш того, роботодавці будуть зобов’язані передбачити у трудовому договорі ряд обов’язкових умов: місце роботи, час початку дії трудового договору, детальне описання трудової функції, умови оплати праці тощо.

Роботодавцям, які не укладали письмові трудові договори з працівниками, надається один рік на оформлення договорів з дати набрання чинності Трудовим кодексом.

2. Строковий трудовий договір

Чинний Кодекс законів про працю України дозволяє укласти строковий трудовий договір в обмеженій кількості випадків, зокрема, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк.

Проектом Трудового кодексу значно розширено можливості роботодавця укласти з працівником короткостроковий трудовий договір. Так, укласти трудовий договір на короткий строк можна буде для виконання робіт, пов'язаних з тимчасовим (до одного року) розширенням виробництва або обсягу послуг, що надаються відповідним роботодавцем, а також з керівником юридичної особи.

3. Трудовий контракт

Чинний Кодекс законів про працю України передбачає особливу форму трудового договору – трудовий контракт, яким можуть встановлюватись, наприклад, додаткові підстави для розірвання трудових відносин. Контракт укладається лише у встановлених законодавством випадках: з директором підприємства, науковими співробітниками, педагогами тощо.

Однак Трудовий кодекс скасовує таку форму трудового договору як контракт. Прикінцеві та перехідні положення проекту законопроекту встановлюють, що з моменту вступу Трудового кодексу в силу всі діючі трудові контракти будуть вважатися строковими трудовими договорами.

4. Режим робочого часу

Намагаючись адаптувати Трудовий кодекс до сучасних реалій, законодавець передбачив можливість виконання працівниками своїх трудових функцій дистанційно, за допомогою віддаленого доступу. Відповідна умова має бути передбачена трудовим договором.

Читайте також: Чому бізнес втікає в тінь. П'ять причин

Такі працівники самостійно плануватимуть свій робочий час, а їх праця буде оплачуватись за фактично виконану роботу або виготовлену продукцію. Водночас, зазначені норми подібні до регулювання цивільно-правових договорів, відповідно до яких виконавець організовує свою роботу самостійно, а вирішальне значення має результат, а не сам процес праці. Така схожість підвищує ймовірність визнання цивільно-правових договорів трудовими договорами з умовою роботи вдома.

5. Трудові книжки

У пресі не раз з’являлися новини про боротьбу з паперовою бюрократією, зокрема, наголошувалось на скасуванні вимоги про ведення трудових книжок працівників. Водночас, проект Трудового кодексу не відміняє трудові книжки.

У той же час, прикінцеві та перехідні положення Законопроекту передбачають, що роботодавці зобов'язані вести трудові книжки до введення електронного Єдиного реєстру даних про трудову діяльність працівників. Однак коли буде введено такий реєстр – невідомо.

6. Нові підстави для звільнення

Проект Трудового кодексу передбачає такі нові підстави для розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця:

- у разі розголошення працівником державної таємниці, комерційної або іншої захищеної законом інформації, якщо він підписав зобов'язання про її нерозголошення;

- порушення керівником, членами виконавчого органу товариства прав його засновників (учасників);

- у разі ухилення працівника від проходження медогляду або від обов'язкових профілактичних щеплень від інфекційних хвороб.

Читайте також: Новий Трудовий кодекс: на українців чекають як приємні, так і неприємні зміни

Трудові відносини можуть бути припинені з підстав настання надзвичайних обставин, що перешкоджають продовженню трудових відносин (військові дії, катастрофа, стихійне лихо, епідемія чи інші надзвичайні обставини).

Трудовий договір з неповнолітнім працівником може бути розірваний на вимогу його батьків, осіб, які їх замінюють, а також відповідних державних органів, якщо продовження трудових відносин загрожує здоров'ю або не відповідає інтересам такого працівника.

Крім того, на відміну від КЗпП України, проект Трудового кодексу не забороняє звільняти одиноких матерів в разі невиконання або неналежного виконання ними своїх трудових обов'язків або відсутності на роботі більше 4 місяців.

7. Порядок скорочення

Законопроект передбачає, що за згодою працівника та роботодавця двомісячний термін попередження про скорочення може бути зменшений до одного місяця. У такому випадку за невідпрацьований місяць роботодавець зобов'язаний виплатити працівникові грошову компенсацію в розмірі середньомісячної заробітної плати.

Новелою є норма про те, що роботодавець – суб'єкт малого підприємництва має право повідомляти працівника за один місяць до скорочення.

Також зменшено перелік випадків, в яких необхідно отримувати згоду профспілки на звільнення: скорочення, звільнення за станом здоров'я (що підтверджується відповідним медичним висновком), звільнення через недостатню кваліфікацію (за результатами атестації). Не потрібно отримувати згоду профспілки на звільнення працівника у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням трудових обов'язків, невідповідністю посаді, тимчасовою непрацездатністю понад 4 місяці, як зараз цього вимагає КЗпП України.

8. Відпустка

Тривалість щорічної оплачуваної відпустки збільшується з 24 до 28 календарних днів.

Також скасовується лише один святковий вихідний день – 2 травня, всі інші державні свята (8 березня, 1 та 9 травня тощо) залишаються у новому Трудовому кодексі.

Проект Трудового кодексу надає чоловікам право на оплачувану соціальну відпустку тривалістю до 14 календарних днів у зв'язку з народженням дитини, а термін відпустки за сімейними обставинами без збереження заробітної плати продовжений з 15 календарних днів до 3-х місяців за погодженням сторін.

9. Що ще нового?

Законопроект надає роботодавцю право контролювати виконання працівниками трудових обов'язків, у т. ч. з використанням технічних засобів, але тільки у випадках, коли це обумовлено особливостями виробництва. При здійсненні такого контролю не допускаються дії, які принижують честь і гідність або порушують інші права працівників.

Крім того, законопроект встановлює, що у випадку, якщо нормативні акти допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків працівника і роботодавця, в результаті чого є можливість прийняти рішення на користь і працівника, і роботодавця, рішення приймається на користь працівника.

Крім того, проект Трудового кодексу встановлює необмежені права інспектора праці без попереднього повідомлення в будь-який час відвідувати виробничі, службові та адміністративні приміщення роботодавців, робочі місця.

Підсумок

Таким чином, проект Трудового кодексу надає роботодавцям розширені можливості для укладення короткострокових трудових договорів та нові підстави для звільнення. Водночас, більшість норм все ж таки покликана захищати інтереси найманих працівників: тлумачення нормативних актів на користь працівника, обов’язок роботодавця узгоджувати деякі види звільнень з профспілками, більш тривала оплачувана відпустка.

Сподіваємось, що фінальний варіант Трудового кодексу буде більш відповідати сучасним викликам з дотриманням балансу між інтересами сторін трудових відносин.