Огляд блогосфери від UAINFO. 13 листопада 2017
Шановні читачі, до вашої уваги – традиційна добірка найцікавішого зі світу блогосфери за сьогодні, 13 листопада
Справжня причина роздратування Кремля, а на поверхні депутатів Державної думи, полягає в тому, що Вашингтон ні про що не хоче домовлятися з Москвою. Дуже розраховували на зустріч Путіна і Трампа на полях саміту Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС, APEC) у в'єтнамському курорті Данангу. Було багато розмов про підготовку зустрічі. У Москві навіть говорили про практично досягнуту домовленість. І ось уже після прибуття президентів на саміт стало відомо, що Дональд Трамп не планує зустрічатися з Володимиром Путіним. З урахуванням наближення президентських виборів Кремль має гостру потребу в черговій дипломатичній перемозі. Принаймні якогось успіху у відносинах з США. І тут така невдача.
Трагедія Центральної Європи – у чому вона полягає нині
Через 30 років після легендарного тексту Кундери Центральна Європа більше не є "вкраденим Заходом": вона радше є "контрабандно завезеним Сходом". Сходом пострадянської політики, ксенофобської та цинічної, чиєю моделлю сьогодні є путінська Росія. Ця ситуація змушує по-новому осмислити питання кордонів Європи. Завершився період "трансформації" 1990–2000-х, коли західна демократична модель домінувала, а схід до неї намагався наблизитися. Сьогодні демократичний Захід і авторитарний Схід взаємно заражають один одного. Вони зчепилися у клінчі, завдаючи дрібних уколів, – але тепер невідомо, хто кого переможе. Боротьба Європи і не-Європи вже не є дуеллю чи спарингом. Вона є боротьбою з внутрішньою хворобою, яка атакує зсередини.
Схоже, що в польської правлячої еліти імперський рецидив – журналістка
Така заява польського посадовця, разом з іншими подібними, змушує думати, що у польської правлячої еліти імперський рецидив. Напевно, інфікувалися в росіян. Безапеляційність і пиха змушує українську сторону не тільки ставати на захист тих українських діячів, кого намагається цькувати польська сторона. Але й правильною формою поведінки буде дати зрозуміти польським чиновникам, що діяльність Володимира В'ятровича та Українського інституту національної пам'яті не є їхньою приватною позицією, а є державною політикою України, втручання в яку з боку сусідів неприпустиме. На загал для поляків подібна нерозважлива політика їхніх еліт ніколи нічим хорошим не закінчувалася.
Приклади можна шукати в дуже багатьох сферах нашого життя: панічне скуповування доларів і нарікання на курсові стрибки, згода на зарплату в конвертах і нарікання на низьку пенсію, непомірні кредити на предмети розкоші. Шкода, що логіка не гравітація, її закони ігноруються повсюди й, що найстрашніше, без неї живуть і не відчувають її дефіциту. А коли припече, то винна держава: не навчила фінансової грамоти "обманутих вкладників", не назвала війну війною (от якби назвала, то вся диванна сотня до військкоматів вишикувалася б), не навчила, як поводитися за кордоном, та й правила дорожнього руху теж треба чіпом уживляти, бо по-іншому, схоже, уже ніяк.
УБОЗ (управління по боротьбі з організованою злочинністю) було ліквідовано ще 2014 року, а ОБНОН (певний час – Департамент протидії наркозлочинності) – у грудні 2016-го. Про неефективність і подекуди злочинну діяльність самих цих структур часто говорили навіть керівники МВС, тому такий крок у контексті реформи був логічним. Однак ліквідація підрозділу не означає, що всіх працівників звільнили і що поліція цих злочинів більше не розслідує. Функції цих підрозділів було передано "на місця", тобто оперативники далі працюють на відповідних посадах, мають ті самі агентурні сітки (конфіденційне співробітництво з інформаторами) тощо.
Загарбники обстріляли житловий сектор Трьохізбенки. ФОТО
Внаслідок розривів у житлових будинках осколками посічено стіни, пошкоджено фундамент і дахи, вибиті шибки. На території земельних ділянок із нежитловими будинками зафіксовано вирви від розривів мін. На щастя, серед місцевих мешканців постраждалих немає. Українська сторона СЦКК засуджує дії загарбників щодо обстрілів населених пунктів, що ставить під загрозу життя та здоров’я цивільного населення. Такі дії ватажків окупантів свідчать про зацікавленість у подальшому загостренні конфлікту, демонструють небажання дотримуватися режиму припинення вогню та свідоме невиконання Мінських домовленостей.
Чи готова Україна відверто говорити про ґендер?
У цьому бридкому епізоді: вся ментальність православного "руского міра", який, на жаль, присутній у мізках багатьох українських політиків, коли мова йде про жінок. Нарочита набожність і биття лоба в церкві, при цьому повна зневага до жінки. Ці політики вже бояться публічно говорити, що місце жінки на кухні й у спальні, але вони й досі так думають і часто тільки так сприймають жінок. Вони щиро впевнені, що на будь-який знак уваги жінка має негайно реагувати "так! ", і не гидують принизити жінку, кинути щось про "ми знаємо, чим вона займалася" чи розповідати про те, "як вона зробила кар'єру". Чи часто чули ви подібний бруд про українських чоловіків ? Ні, тут усі святі та праведні...
Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter
Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки