Завіса опустилась, моральна планка – теж: росіяни Путіна переобрали, світ – визнав. Беззаконно: не може бути ніс нелегітимним, а вуха – легітимними, позаяк вибори нелегітимні у Криму – вони нелегітимні усюди.

В одну ріку двічі не вступити, минулу каденцію не повторити: з їхнім незмінним Путіним наше становище змінилось – зросли загрози.

Росія – це 56 430 712 путіних, інші – ще зліші

Вибачайте, російські друзі-маргінали, які не підтримали шовіністів, шануємо вашу громадянську позицію, і констатуємо – безсилля. Хоч кватирка дружби у стіні ворожості тішить.

У кого теплилась надія, що з Путіним минеться й лихо – щезла: росіяни свого вожака вартують. Він узяв 56 430 712 голосів (76.69%), а майже всю решту (18.75%) – ще агресивніші комуністи і чорносотенці (Бабурін, Грудінін, Жиріновський, Сурайкін). Вкупі з Путіним і його підручним Тітовим – 96.20%, майже совковий "блок комуністів і безпартійних"! Справа, як видно, не в злобному старцеві: це не Путін такий – це Росія така.

Воно ніби й байдуже, хай там хоч дідько лисий поганяє, та лихо в тім, що й череда на наше поле коситься, і поганяч туди жене. Тепер пожене жвавіше – підзарядився.

Доза перша: оновлений Путін – посилений Путін

Свіжий мандат – сильний мандат, хоч не запасне життя комп’ютерного термінатора, все ж ковток еліксиру бадьорості (еліксиру мудрості чи еліксиру сатани – то інша справа). Оновлений мандат об’єктивно Путіна посилює, пропорційно зростають і загрози Україні.

Доза друга: останній Путін – злий Путін

Чого тільки в СНД не буває, може, Путін стане президентом ще, але наразі його президентство мислиться як останнє. Тож і лютуватиме він як востаннє.

А позаяк мариться йому роль в історії, а в російській історії кращий той государ що більше земель нахапав, то діагноз ясний. Історична псевдодмісія породжує істеричну манію, боязнь не встигнути – допінг агресивності.

Це – суб’єктивний чинник, що переростає в об’єктивну загрозу.

Доза третя: яловий Захід

Хто не знає Дикий Захід ковбоїв і ґанфайтерів! Чи консервативний Захід 1980-х Р. Рейгана, Г. Коля, М. Тетчер, що здолав Імперію зла.

Читайте також: Трамп готовий до протистояння з Путіним і має намір його виграти

"Не той тепер Миргород" і Захід не той: жує російське багно, як худоба травицю на ранчо. Агресія триває понад чотири роки, а агресор ще нічим не поступився. У графі "ліквідація наслідків агресії" – жирний нуль. Як оцінка системі міжнародної безпеки на чолі з Радбезом ООН і ОБСЄ. Це й неспростовний доказ неефективності санкцій.

Однак агресор застопорив. Яка частка в цьому нашого спротиву, їхнього розрахунку, міжнародних санкцій загалу невідомо: Путін не Кучма, під його диваном майор Мельниченко плівок не писав.

У кожному разі, як фактор ліквідації агресії санкції порожні, як фактор стримування – ні. Це – ретроспектива, а як із перспективою?

1 березня Верховна Рада України прийняла Звернення до міжнародного співтовариства у зв’язку із незаконною підготовкою виборів Президента Російської Федерації у Криму, де закликала: "у разі проведення голосування на тимчасово окупованій частині території України, не визнавати легітимності виборів Президента Російської Федерації 18 березня 2018 року та його подальших рішень".  

Ще подивимось, як виконає власне рішення наша влада, але вже бачимо: бойкот не стався: свіжий путінський мандат не освіжували. Не хочеться труїти душу моральним мартирологом зверхників, які новоспечений мандат визнали.

"Залишати проступки безкарними, значить коїти їх двічі" (Ришельє). Що ж казати про безкарність міжнародних злочинів і злочинців? Недавнє ХХ сторіччя волає: потурання агресорові ще більша загроза, ніж власне агресивність. На вістрі цієї загрози – Україна.

Доза четверта: екстаз наддержави

Їх шпиняють санкціями, а вони пнуться до нетреба: в Молдову, Україну, Грузію, Сирію, у виборчі кампанії, стратегічні комп’ютерні мережі, тероризм. Росія діє як наддержава, глобальний геополітичний гравець.

Читайте також: Що в голові Путіна: куди прямує кремлівський режим

Це не в тренді Uanet, та слід визнати: РФ і є наддержавою у військовому і геополітичному вимірах. Що не має нас лякати чи розхолоджувати, просто бій з ведмедем інше, як із тхором. Зрештою, Радянський Союз був ще й не таким, а без уточнення "колишній" його й не згадують.

Арифметична кількість різномастих санкцій проти РФ та її громадян чимала, у розпалі світовий чемпіонат із висилки їхніх "дипломатів у законі". Подейкують, що петля затягується.

Згоден: петля із павутиння довкола морди ведмедя. Замість ведмежої дози оскаженілому пацієнтові штрикають їжачкову, замість гамівної сорочки – газову трубу. Звідси й результат, точніше безрезультатність.

Від таких санкцій ("Північний потік-2" окрема розмова, бо це санкція не проти Росії, а проти України), клієнт лиш розпалюється, загрози наростають.

Три загрози

Гарантій немає, є – вірогідності: сподіваємось на краще, а готуємось … А до чого, власне, готуємось?

Загроза перша: повномасштабне російське вторгнення. І на слуху, і на письмі, екрані і моніторі ця загроза рясніє – не проґавиш. Вродилась вона разом з московщиною, з нею і згине, від орди Андрія Боголюбського до більшовицьких орд "шлях кривавий стелеться". Загроза ця віковічна, та не єдина.

Є й нюанси. Як на ній зациклитись, то інші загрози нівелюються. Віддали 10% території, але ж повномасштабної агресії не сталося, воно ніби й успіх. Відчутну поразку подають як відносну перемогу, навів би й приклади та боюсь образити величність. Хто не відчуває поразки, той ладен з нею миритись: що відігравати, як не програвали?

Мрійники сподіваються завести миротворців всередину ОРДЛО. Бог в поміч. На жаль, ймовірно протилежне: ОРДЛО, як плацдарм розгортання агресії.

Загроза друга: спроба захвату Донецької і Луганської областей під штандартами "ДНР" і "ЛНР", як повернення "північних територій". Малоймовірно: не тому що дурня, а тому, що таскати каштани для Захарченка Кремлю не усміхається.

Загроза третя, найближча: анексія ОРДЛО Росією. На кшталт Криму: референдуми в "ДНР" / "ЛНР" просяться у федерацію, РФ милостиво погоджується і анексує їх за лінією розмежування, або в адміністративних кордонах Донецької і Луганської областей. В останньому випадку РФ діятиме збройно вже від свого імені (а-ля Крим). Детальніше див. у "Росіянам кортить подавитися Донбасом". Смачного!

Борис БЕСПАЛИЙ для UAINFO