Перемога на американських виборах Дональда Трампа та його ідеологічної платформи стала стимулом для європейських націонал-популістів. Наймогутніша країна на планеті, лідер західного демократичного світу вибрала президентом абсолютно протилежну людину: грубого, антиліберального, антиглобалістського зухвальця, який зневажає міжнародне право, багатосторонню дипломатію і симпатизує авторитарним правителям.

Після референдуму про Brexit обрання Трампа стало для європейських правих другим за вагомістю знаком, що міжнародна ліберальна система руйнується, не відповідає викликам. Це означає, що традиційні еліти, які багато десятиліть керують Європою з кінця Другої світової війни, мають або піти, або поступитися місцем правим консерваторам і націонал-популістам, більш мобільним та рішучим у заявах та планах реформ.

Загострення глобальних проблем – демографія, клімат, міграція, новий науково-технологічний уклад, інформаційна революція тощо – посилило тиск на країни ЄС і змусило їх форсувати питання реформи Союзу. Втім, в усіх виявилось своє бачення, що і породило розкол.

Читайте також: Угорська пропаганда – сестра-близнючка російської

Обрання Трампа лише поглибило кризу. Фактично, він почав руйнувати ненависну йому міжнародну систему принципів та цінностей на користь нової – більш цинічної, основаній на грі великих держав, національних інтересах, принципах Realpolitik та холодному прагматизмі. Це поставило країни ЄС у незручне становище та змусило дрейфувати подалі від США.

Більше того, Дональд Трамп та його ідеї стали базою для багатьох східноєвропейських популістів, які кинули виклик Брюсселю у протистоянні за майбутнє ЄС. Угорщина –один з найбільш яскравих цьому прикладів, там Віктор Орбан взяв Трампа собі в кумири. Після стількох років жахливих відносин між Будапештом і Вашингтоном, Орбан перетвориться з дивного «фріка» на важливого європейського союзника США, і навіть матиме особистий канал комунікації з президентом.

Як на ситуацію впливає регіональна криза ЄС?

Міграційна криза 2014-2015 років посилила відцентрові тенденції у ЄС. Питання міграції стало лакмусовим папірцем для країн-членів щодо їхньої прихильності основоположним принципам ЄС. Для багатьох країн неприйняття біженців стало не просто питанням розподілу грошей чи загрози національній ідентичності, а своєрідним протестом проти ліберального характеру євроінституцій.

Сьогоднішня криза всередині ЄС – це боротьба між старими елітами, які прагнуть посилити євроінтеграцію, укріпити Єврозону та наднаціональні структури, та новими політиками, які бажають послаблення Брюсселя, розширення повноважень національних парламентів. Угорщина – у лавах останніх, а Віктор Орбан прагне очолити антиелітарну «революцію» і хрестовий похід Вишеградської четвірки проти Брюсселя.

Які внутрішні процеси керують Будапештом, і що може Україна?

Необхідність захищатися і створювати свою ідеологічну базу змусила угорські еліти зсунути внутрішню політику ще більше вправо – апелювати не до міської інтелігенції, а до провінційних малоосвічених мас, які набагато легше сприймають риторику історичних, ура-патріотичних і релігійних аргументів. Віктор Орбан дуже швидко перетворився з поміркованого право-центриста на правого популіста, відродивши старі тутешні ідеологеми XX століття про історичну справедливість, релігію, мову та винятковість угорської ідентичності.

Він перший з-поміж інших правих помітив зміни, що насуваються на світ, і ще у 2010 році будував образ вождя, збирача споконвічно угорських земель, противника змови Джорджа Сороса та чиновників Брюсселя, Парижа і Берліна.

Читайте також: Клімкін розповів про емоційну дискусію з Польщею, конфлікт із Угорщиною та потенційно небезпечну Білорусь

Змінилась Угорщина і під тиском демографії. Демографічна криза вдарила практично по всій Європі. Після розпаду СРСР у 1991 році значна частина молодого працездатного населення виїхала на захід. У 2012-2014 роках близько 500 тисяч угорців виїхали за кордон на заробітки. Нині населення Угорщини в 9,6 млн. осіб – це рекордно низька цифра. У шести з семи угорських регіонах частка пенсіонерів віком 65+ становить 20% і більше. Менше 10% населення – діти до 18-ти. За підрахунками угорської статистики, до 2050 року країна втратить ще мільйон людей, а чисельність молоді скоротиться вдвічі. Це – потенційна катастрофа для соціальної системи держави.

З огляду на складність угорської мови та культури, мігрантам, а особливо біженцям з Африки та Близького Сходу, досить складно інтегруватись. Тому єдиний варіант уникнути катастрофи – залучити людський капітал у вигляді угорських меншин з прикордонних регіонів. Ось Орбан і почав розгойдувати питання Закарпаття.

Цілі Будапешту:

- створити на цих землях замкнуті освітньо-культурні автономні мережі;

- розширити свій вплив задля посилення електоральних позицій, а також для перехоплення картки Закарпаття у політичних опонентів – партії «Йоббік»;

- привернути увагу США та адміністрації Трампа;

- «прокачати» свої позиції у Східній Європі у межах регіональної війни з Брюсселем і ліберальними елітами.

Інструменти України широкі:

- врегулювати питання подвійного громадянства: визнати чи запровадити конкретне покарання;

- визначитися з питанням «порушення прав угорськомовних меншин», щоб «вибити» з рук Будапешту цей аргумент. Подати запит до Ради Європи, сформувати комісію, яка б дослідила питання і дала незалежний висновок;

Читайте також: ЄС – не супермаркет: чому й навіщо маємо це усвідомити

- виконати рекомендації Венеційської комісії щодо закону про мову і закрити це питання, не лишаючи угорцям поля для спекуляцій;

- гарантувати захист прав угорськомовних меншин, і отримати такі ж гарантії для українців від Угорщини;

- почати вирішувати спільну для всіх проблему демографії у Східній Європі;

- переорієнтуватись на системний діалог з новими правими елітами в Європі, щоб визначатися з подальшою стратегією України щодо ЄС.

Конфлікт з Угорщиною абсолютно не потрібен Україні, особливо в умовах війни з Росією. А тому необхідно ініціювати переговори з на найвищому рівні. Кінцевим результатом має стати підписання принципово нового договору про дружбу та співпрацю з Угорщиною, що замінить старий, 1992 року. Останній фактично мертвий через Закарпаття.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram