Вчені з’ясували, що зір людини походить від одноклітинного «середнього ока» давнього предка, схожого на циклопа, який жив близько 600 мільйонів років тому. Частина цього органа збереглася і нині контролює сон через шишкоподібну залозу.

Про це пише видання Science Daily, інформує UAINFO.org з посиланням на "24 канал".

Дослідники з Лундського університету та Університету Сассекса встановили, що всі хребетні, включно з людьми, походять від спільного предка з одним світлочутливим оком у центрі голови. Залишком цього органа сьогодні є шишкоподібна залоза в мозку.

За словами науковців, ці результати змінюють уявлення про еволюцію ока і мозку. Вони показують, що сучасний зір виник не прямо, а через складний процес втрати і повторного формування.

Читайте також: Що споживали люди тисячі років тому: кістки допомогли археологам знайти відповідь

Предок людини жив приблизно 600 мільйонів років тому. Це була невелика червоподібна істота, яка більшість часу залишалася на одному місці і живилася планктоном із води. Ймовірно, спочатку вона мала два ока, але з часом втратила їх.

Коли організм перейшов до менш рухливого способу життя, потреба у двох очах зникла. Залишилися лише світлочутливі клітини в центрі голови, які поступово сформували одне просте око, здатне розрізняти світло і темряву.

Згодом цей предок знову став активнішим і почав плавати. Це створило потребу в кращому зорі. Вчені вважають, що саме з цього центрального ока згодом розвинулися нові парні очі, які вже могли формувати зображення.

Такий шлях пояснює, чому очі хребетних сильно відрізняються від очей інших тварин, наприклад комах або кальмарів. У хребетних сітківка фактично є продовженням мозку, тоді як у багатьох інших істот очі формуються з поверхневих тканин тіла.

Читайте також: Занепад неоліту: вчені знайшли докази масового вимирання населення 5000 років тому

Дослідники називають цей процес еволюційним «обхідним шляхом», коли зір виник заново після втрати попередніх структур. Це підтвердили порівняння світлочутливих клітин у різних групах тварин.

Окремо вчені з’ясували, що шишкоподібна залоза людини є прямим нащадком цього давнього ока. Вона виробляє мелатонін і допомагає регулювати добові ритми, зокрема сон.

Науковці зазначають, що здатність цієї залози реагувати на світло походить від того самого «циклопічного» ока, яке існувало сотні мільйонів років тому.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube